Актуальність дослідження зумовлена тим, що виконання цілей сталого розвитку, адаптованих до національних умов, забезпечення практичного переходу країни та її регіонів до моделі сталого розвитку вимагає використання усіх можливостей та ресурсів, підвищення ефективності використання природно-ресурсного та соціально-економічного потенціалу розвитку територій як основної мети державної політики. Саме такі завдання стоять на сучасному етапі реформування адміністративно-територіального устрою країни. Постановка проблеми. Одним з основних завдань здійснення адміністративно-територіальної реформи є переформатування відносин і повноважень між адміністративно-територіальними одиницями, створення об'єднаних територіальних громад (ОТГ) та надання їм розширених прав щодо управління власним сталим розвитком. Отже існує необхідність методологічного обгрунтування процесу та умов максимально ефективного використання природно-ресурсного та соціально-економічного потенціалу територій, як основи їх збалансованого розвитку. Сучасними аспектами вирішення проблем децентралізації та реформування адміністративно-територіального устрою у країні займаються такі вчені, як Павлюк А. П., Олійник Д. І., Баталов О. А., Дацко О. І., Муркович Л. Л., Молодожен Ю. Б. та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Оскільки існує нерівність в забезпеченості територій базовими умовами до яких належать наявність природних ресурсів, демографічна ситуація, соціально-економічний потенціал, потребує вирішення проблема розробки системних механізмів сприяння створенню фінансово спроможних та самодостатніх громад та їх інфраструктурного забезпечення як основи сталого, збалансованого розвитку територій та країни вцілому. Метод та методологія проведення дослідження. У процесі проведення дослідження використані загальнонаукові (аналіз та синтез, індукція та дедукція, аналітичне групування) та спеціальні (абстрагування, моделювання і т.ін.) методи вивчення економічних явищ і процесів. Викладення основного матеріалу. Проведене дослідження динаміки державної підтримки інфраструктурного розвитку ОТГ, видатків розвитку (капітальних видатків) та ефективності чинного механізму нарахування інфраструктурної субвенції на прикладі Запорізької області. Встановлено, що чинний механізм визначення розмірів інфраструктурної субвенції, коли вона визначається в залежності від чисельності сільського населення та площі ОТГ є неефективним. Доведено, що необхідно оцінювати параметри сталого розвитку ОТГ не тільки за традиційними складовими, якими є економічна, екологічна і соціальна, а й за інфраструктурною складовою. Для цього запропонований інтегральний показник сталого інфраструктурного розвитку кожної окремої ОТГ, району або області який би дозволяв здійснювати порівняння показників ОТГ не тільки в межах району чи області, а й між областями України. Інтегральний показник оцінки рівня інфраструктурного сталого розвитку враховує дві складові: зовнішній вплив у вигляді інфраструктурної субвенції та внутрішні можливості ОТГ у вигляді видатків розвитку.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Горошкова Лідія Анатоліївна (економічні науки)
• Хлобистов Євген Володимирович (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"