Тривожність, пригнічення, страх, депресивні розлади - симптоми, які можуть бути частиною фізіологічного переживання у випадку невиліковної хвороби, особливо у разі повідомлення діагнозу. Іноді прийняття тяжкої новини, пов'язаної з погіршенням здоров'я і навіть загрозою для життя, може призвести до фатальних наслідків. Для сімейних лікарів та інших фахівців, які залучені до надання паліативної допомоги, важливо уміти вчасно діагностувати погіршення психоемоційного стану пацієнтів з метою надання професійної психологічної підтримки. У даній роботі подано результати вивчення ступеня тяжкості депресивних розладів у паліативних пацієнтів залежно від різних демографічних і соціальних даних, які можна модифікувати через зміну ставлення до цих пацієнтів (за забезпечення правильної комунікації та курації паліативного пацієнта сімейним лікарем). Проведене дослідження показало, що соціально-демографічні показники суттєво впливають на формування депресивного стану у паліативних пацієнтів, потребують відповідної комунікації сімейного лікаря з пацієнтом і організації додаткових заходів курації цих хворих. Особливої уваги під час надання паліативної допомоги заслуговують деякі результати дослідження, зокрема: депресію різного ступеня тяжкості за шкалою PHQ-9 виявлено у 81 % паліативних пацієнтів. Встановлено, що 90% осіб вікової групи віком 75 - 90 років мали депресію різного ступеня тяжкості; визначено, що усі пацієнти з високим рівнем доходу мали депресію, серед яких 16,7 % легкого і 58,3 % помірного ступеня тяжкості, що можна розцінювати як невротичну реакцію на невиліковне захворювання. Виявлено депресію у всіх неодружених пацієнтів, серед яких 35 % осіб з легким і 35 % з помірним ступенем тяжкості, а також 30 % пацієнтів з тяжким ступенем, що достовірно переважає над кількістю одружених осіб (4,1 %) та вдівців (14,8 %), що може вказувати на риси характеру, які ускладнюють адаптацію поведінкових реакцій, у тому числі до хвороби. Такі пацієнти потребують додаткової психологічної підтримки для зменшення їх страждання, зокрема, для запобігання болю психічного генезу. За показниками різних соціально-демографічних параметрів було визначено портрет найбільш уразливих паліативних пацієнтів: це жінки вікової групи віком 75 - 89 років, які мешкають у місті, за цивільним станом - неодружені (можна допустити додатковий депресивний чинник - довготривала самотність), за соціальним станом - пенсіонерки з вищою освітою і високим рівнем доходу, показники за шкалою PHQ-9 >> 20 балів, що відповідає синдромальному діагнозу депресивного синдрому тяжкого ступеня.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Матвієць Людмила Григорівна (медичні науки)
• Матюха Лариса Федорівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"