Висвітлено інсульт як проблему світового масштабу, його зв'язок з трьома групами факторів ризику (патогенетичними, психогенними і екологічними - забруднення довкілля). Напередодні 35-ї річниці техногенної катастрофи в Чорнобилі (26 квітня 1986 р.) автор порівняв дані щодо інсульту в Україні та в Японії після аварії на АЕС "Фукусіма-1" (11 - 12 березня 2011 р.), яка призвела до розплавлення активної зони реакторів відразу на трьох енергоблоках. Обговорено питання оптимізації надання спеціалізованої медичної допомоги хворим з мозковим інсультом (МІ), факторами ризику інсульту. Необхідно мінімізувати наслідки, оптимізувати лікування, профілактику факторів ризику, особливо в тих районах, де населення наражається на небезпеку інкорпорованого радіаційного ураження організму через харчові продукти і воду. Також необхідно поліпшення спеціалізованої інсультної допомоги, створення інсультних центрів по областях України. Проведені дослідження свідчать про те, що причин для виникнення МІ багато, і на сьогодні їх досконало не вивчено. Особливостями клінічного перебігу МІ в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС є розвиток їх у середньому в 40 - 49 років і похилому віці, тривалий судинний анамнез, що характеризується трансформацією в дебюті вегетосудинної дистонії у дисциркуляторну (пострадіаційну) енцефалопатію, переважання ішемічного характеру МІ над геморагічним, ураження переважно каротидного басейну, відносна доброякісність клінічного перебігу, прогресуючий характер психічних розладів, супутня соматична коморбідна патологія, наявність стійкого патоморфологічного субстрату з боку як судинної ендотеліальної дисфункції, так і мозкової лікворної системи. Одержана інформація доповнює дані щодо патогенезу, клініки й діагностики МІ в УЛНА та становить практичний інтерес. Порушені питання оптимізації надання спеціалізованої допомоги в інсультних відділеннях, центрах, достатньої їх комплектації як кадрами, так і апаратурою, а також подальшої реабілітації стають наріжним каменем у подоланні епідемії інсульту. З огляду на сказане зберігається необхідність продовження фундаментальних досліджень у цій галузі та якнайшвидшої розробки, впровадження наукової концепції щодо профілактики, раннього виявлення основних модифікованих факторів ризику інсульту разом з сімейними терапевтами, спеціалістами вузького профілю. Належне лікування інсульту, безперечно, покращить якість життя пацієнтів та їх родичів.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"