Нині значного поширення отримали системи, які містять різноманітну інформацію щодо географічних і топографічних даних. Такі системи називаються геоінформаційними системи (ГІС). За їх допомого вирішують питання, пов'язані з обробленням і аналізом інформації. Для вирішення цього завдання на сучасному етапі застосовують різноманітні методи штучного інтелекту, статистичного аналізу, машинного навчання та роботи з "великими даними". Для застосування цих методів на основі мов програмування розроблені різноманітні спеціалізовані бібліотеки, що дозволяють створювати призначені для користувача програми. Мета роботи - вибір інструментарію для аналізу даних у ГІС. Завданнями дослідження є аналіз бібліотека для оброблення й аналізу географічних даних. Проаналізовано відповідний інструментарій мови Python. На основі аналізу конкретних джерел можна дійти висновку, що інтелектуалізацією ГІС є впровадження до її складу методів та інструментів штучного інтелекту. Також на сьогодні розроблено велику кількість інструментарію для інтелектуального аналізу даних і машинного навчання. Це надає можливість для створення інтегрованих систем зберігання та структуризації геоінформації і систем її аналізу. Особливістю побудови ГІС є необхідність поділу карти за функціональними верствами. Для вирішення цього завдання можна використовувати різноманітні методи розпізнавання образів, що дозволить виокремити на картах різноманітні об'єкти та поділити їх за функціональним призначенням. Сучасні системи розпізнавання образів є набором спеціальних математичних методів, які дозволяють в отриманому зображенні знайти потрібний об'єкт. Найбільш розповсюдженими на сьогодні є штучні нейронні мережі (ШНМ). До переваг застосування ІНС належать: можливість вирішення великого кола завдань, пов'язаних із розпізнаванням образів; можливість використання будь-яких типів об'єктів (як двовимірних, так і лінійних); одна мережа може розпізнавати одночасно декілька образів; можливість навчання в процесі роботи; можливість роботи з зашумленими даними; масштабованість. Найбільш поширеними інструментами для роботи з аналізом великих даних на сьогоднішні є мови програмування R і Python, а також набір пов'язаних з цими мовами бібліотек машинного навчання і роботи з даними, зокрема бібліотека scikit-learn і нова, але вже досить популярна спеціалізована бібліотека для роботи з геоданими eo-learn. Все це надає можливість для створення систем аналізу на основі застосування бібліотек машинного навчання.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"