Мета статті - оцінка найбільш розповсюджених методів проведення якісних (на противагу кількісним) наукових досліджень у галузі кримінального права, які використовують українські та зарубіжні дослідники, на предмет їх відповідності базовим характеристикам. Для цього використано такі методи як метод доктринального аналізу, та додатково інші теоретичні та емпіричні методи досліджень, такі як історичний, якісний аналіз документів та ін. Українські та зарубіжні дослідники в рамках власне юридичних досліджень у галузі кримінального права використовують досить схожі методи. Юридичний метод зазвичай відноситься до набору методик, що використовуються для аналізу змісту законів та практики їх застосування; а також визначають відповідну вагу, яку слід приділяти різним джерелам права. В юридичній науці в теоретичних статтях найчастіше дослідники застосовують загальнофілософські методи, які є традиційними для тієї чи іншої країни. У літературі такі методи поділяються на кількісні та якісні (або емпіричні та теоретичні). Основним для кримінально-правової науки є метод нормативного аналізу, що включає спроби зрозуміти найкращий баланс прав та відповідальності у межах, визначених законом. Українські дослідники також називають цей метод системним (методом системно-структурного аналізу). По суті, цей метод є індуктивним, тобто починається зі спостережень, а теорія пропонується в кінці дослідження і передбачає пошук закономірностей спостереження та розробку пояс нень для цих закономірностей через ряд гіпотез. В той же час, багато високоякісних юридичних досліджень проводяться із застосуванням лише індуктивного методу, який показав свою високу ефективність протягом тривалого часу. При застосуванні цього методу найбільше занчення мають такі фактори як принципова послідовність, зосередженість на деталях, не повністю теоретизовано судження та принципи, що діють на низькому або середньому рівні абстракції. При цьому вечні з інших галузей, не розуміючсчи специфіки, часто критикують класичні юридичні дослідження, яким нібито бракує методології, оскільки юрист не надає жодної або мало інформації про те, як були отримані фактичні дані. Проте насправді вчені-правознавці знайомі з провідними справами, які часто цитуються. Ці ключові випадки є настільки авторитетними і часто цитуються у наступних рішеннях, тому не потрібно робити будь-яку форму випадкової вибірки при інтерпретації. Основним для кримінально-правової науки є метод доктринального аналізу. Практична реалізація доктринального аналізу може бути виражена використанням інструментів IRAC (абревіатура, що означає метод юридичного аналізу, який складається з постановки проблеми (Issue), Rule (аналіз нормативних актів, що регулюють це питання), Application (вивчення правозастосовчої практики) та формулювання висновків (Conclusion). Науково-правові дослідження визначаються як дослідження, орієнтовані на екстраполяцію правових норм на конкретні випадки. Наукове "відкриття" в галузі права передбачає ретельний аналіз та творчий синтез різних правових норм доктрини, концепції чи принципи та оцінка правових доктрин чи закону, він повинен поєднуватися з аналітичними навичками та взаємодії з дедукцією

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"