Представлено огляд визначень цифрових валют центральних банків (ЦВЦБ), сформульованих дослідниками Міжнародного валютного фонду (МВФ), Банку міжнародних розрахунків (БМР), Банку Англії, та розкрито сутність ЦВЦБ. Зазначено, що існуючі електронні гроші є цифровою формою зобов'язань фінансових посередників, а ЦВЦБ - формою емісії та зобов'язань ЦБ. Узагальнено типи та форми ЦВЦБ, а саме: роздрібні або гуртові, на основі рахунків або на основі токенів. Відзначено структуру та функціональність реєстру, автентифікацію платежу, доступ до інфраструктури, управління як фактори, що враховуються при розробці дизайну ЦВЦБ. Проаналізовано схожі між собою моделі запуску національних ЦВЦБ Банком Англії (доступ широкого загалу або тільки фінансових інститутів та доступ фінансових інститутів плюс обмежений банківський доступ до ЦВЦБ) та БМР (пряма, непряма, гібридна). Відзначено синтетичні ЦВЦБ як теоретичну концепцію ЦВЦБ. Розгляд проєктів Народного банку Китаю - "e-renminbi", Центрального банку Уругваю - "e-peso", ЦБ Багамських островів - "піщаного долара" та ЦБ Східно-Карибського басейну засвідчив інтерес країн, що розвиваються, до запуску роздрібних національних ЦВЦБ. З'ясовано, що окрім Ріксбанку з успішним проєктом "e-krona", більшість монетарних органів розвинених країн ((БМР, Банк Японії, Банк Канади, Дойче Банк, Федеральна резервна система США (ФРС)), лише планують або розпочинають експерименти із випуску ЦВЦБ, що демонструє їх занепокоєність щодо перебудови банківської системи та зміни ролі глобальних традиційних валют. Серед позитивних наслідків для вітчизняної банківської системи від впровадження ЦВЦБ відзначено появу альтернативного платіжного інструмента, реалізацію ефективної грошово-кредитної політики через посилення впливу на процентні ставки, врегулювання правового режиму криптовалют. Водночас впровадження ЦВЦБ ознаменується змінами у фінансовому посередництві (заміщення ЦВЦБ депозитів комерційних банків, виконання центральним банком або фінтех-компаніями функцій, притаманних комерційним банкам) і потребуватиме потужних технічних можливостей, у т.ч. через кіберризики. Результати дослідження підводять до необхідності виваженого підходу впровадження української ЦВЦБ лише після оцінки НБУ впливу моделей запуску ЦВЦБ на забезпечення цінової та фінансової стабільності, порівняння доступних технологій у сфері платежів, які можуть досягти тих же цілей, що і ЦВЦБ, та попиту населення на нові форми грошей.

• Шаповал Юрій Іванович (1953–) (історичні науки)
• Шаповал Юлія Ігорівна (1991–) (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"