На основі аналізу кримінального процесуального законодавства України та практики його застосування, наукових праць вітчизняних та зарубіжних учених, узагальнення емпіричних даних комплексно досліджено інститут застави в кримінальному провадженні, його процесуальну регламентацію, виокремлено особливості забезпечення прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця при застосуванні цього заходу. Розкрито сутність кримінального процесуального примусу. Досліджено нормативну модель інституту застави, її види за суб’єктним складом. Визначено та охарактеризовано специфіку діяльності суб’єктів як тих, що застосовують заставу, так і щодо яких вона застосовується, а також природу правовідносин між ними. Здійснено науковий аналіз порядку та умов повернення застави підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю. Виокремлено порядок звернення застави в дохід держави. Проаналізовано й систематизовано найбільш ефективні процесуальні гарантії забезпечення прав та законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця. Охарактеризовано особливості прокурорського нагляду та судового контролю під час вирішення питання про застосування застави. Досліджено питання, що стосуються діяльності захисника під час застосування застави. Здійснено порівняльно-правове дослідження процесуального механізму застосування застави в пострадянських країнах та деяких країнах Європейського Союзу, США та Англії. Сформульовано ряд науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення положень КПК України.

• Ситайло Олексій Іванович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"