Реалізація комплексної програми реабілітації спортсменів після травм та ушкоджень, окрім виділення мети, цілей, завдань, контролю ефективності й спостереження, повинна враховувати можливість відновлення спортивної майстерності, підвищення вмотивованості до комплексної реабілітації, переоцінку своїх можливостей і перспектив. Мета дослідження - аналіз динаміки показників якості життя за анкетою МОS SF-36 у спортсменів, які проходили двотижневий курс фізичної терапії за індивідуально реалізованим реабілітаційним планом під час спортивно-реабілітаційних зборів. Методи дослідження - аналіз і синтез наукових літературних джерел, педагогічне спостереження, дворазове анонімне анкетування МОS SF-36; статистичне опрацювання даних. Аналіз отриманих даних на початку дослідження за анкетою МОS SF-36 із виділенням фізичного компонента здоров'я (PCS) та психологічного компонента здоров'я (MCS) у показнику якості життя показав значну варіабельність даних: PCS - від 25,79 до 59,76 бала; MCS - від 20,97 до 64,85 бала. При цьому між показниками простежено негативний кореляційний зв'язок помірної сили. Після двотижневої програми фізичної терапії, яка складалася з урахуванням профілю пацієнта відповідно до МКФ і була спрямована не лише на підвищення рівня функціонування та ліквідацію (компенсації, відновлення) наслідків травм й ушкоджень опорно-рухового апарату, а й на задоволення потреб і побажань спортсменів, варіабельність компонентів здоров'я, змінилась. Величина PCS коливалась у межах від 34,31 до 59,48 бала, MCS - від 21,43 до 61,77 бала. Між показниками PCS та MCS наприкінці дослідження з'явився слабкий позитивний кореляційний зв'язок. Проаналізовано взаємозалежність між компонентами здоров'я на початку та наприкінці дослідження. Виявлено за показниками PCS позитивний кореляційний зв'язок помірної сили. Водночас між показниками MCS на початку й наприкінці дослідження залежності не виявлено. Висновки: доведений кореляційний зв'язок між показниками PCS на початку дослідження та після реалізації програми фізичної терапії є свідченням того, що врахування принципу пацієнтоцентричності під час складання індивідуального реабілітаційного планує обов'язковою умовою результативності реабілітації. Зміна коефіцієнта кореляції між показниками PCS і MCS із негативного помірної сили на позитивний слабкої сили свідчить про те, що реалізовані реабілітаційні плани, провідним принципом яких був пацієнтоцентричний підхід, відобразилися на складниках якості життя, змінюючи їх взаємовплив та взаємозалежність.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Андрійчук Ольга Ярославівна (педагогічні науки)
• Андрійчук Олексій Леонідович (ветеринарні науки)
• Андрійчук Олександр Валентинович (технічні науки)
• Андрійчук Оксана Василівна (юридичні науки)
• Андрійчук Олена Миколаївна (біологічні науки)
• Андрійчук Ольга Вікторівна (юридичні науки)
• Андрійчук Ольга Іванівна (педагогічні науки)
• Андрійчук Олег Валентинович (фізико-математичні науки)
• Ульяницька Наталія Сергіївна (економічні науки)
• Ульяницька Наталія Ярославівна (медичні науки)
• Грейда Наталія Богданівна (педагогічні науки)
• Шуба Людмила Вікторівна (педагогічні науки)
• Шуба Володимир Йосипович (медичні науки)
• Шуба Вікторія Вікторівна (педагогічні науки)
• Шуба Володимир Васильович (юридичні науки)
• Шуба Віктор Олександрович (фізичне виховання та спорт)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"