Попри сучасні методи діагностики та лікування порушень обміну глюкози, цукровий діабет (ЦД) залишається незалежним фактором ризику та удвічі збільшує кількість серцево-судинних подій (ішемічна хвороба серця (ІХС), ішемічний інсульт, смерть). Ефективність сучасних методів реваскуляризації міокарда у хворих з ЦД потребує подальшого вивчення. Мета роботи - оцінка факторів ризику та віддалених результатів реваскуляризації коронарних артерій у пацієнтів із ІХС та супутнім предіабетом або явним ЦД. У ретроспективному дослідженні брали участь 120 пацієнтів із ІХС, яким було проведено реваскуляризацію коронарних артерій. Залежно від глікемічного статусу пацієнтів було розподілено на дві групи: I група (основна група) - хворіли на предіабет або ЦД (n = 58); II група (контрольна група) - пацієнти без порушення глікемії (n = 62). Ступінь ураження коронарних артерій визначали за результатами коронарографії. Результати лікування у пацієнтів обох груп оцінювали за наявністю прогресування атеросклерозу коронарних артерій (повторні втручання з приводу появи нових атеросклеротичних уражень або рестенозу попередньо імплантованого стента) та показниками летальності. Середній термін спостереження хворих у двох групах становить 3 роки (мінімальний - 24 міс.). У пацієнтів I групи, із предіабетом та явним ЦД, переважає трисудинне ураження коронарних артерій (43,1 vs 16,1 %, p << 0,05); хронічна оклюзія судин серця діагностується частіше, ніж у пацієнтів II групи (43,1 vs 25,8 %, p << 0,05), що характеризує більш тяжчий перебіг захворювання. У хворих основної групи у порівнянні із групою контролю захворюваність на інфаркт міокарда (45,9 vs 33,9 %, відношення шансів (OR) 6,1 (95 % довірчий інтервал (ДІ) 2,76 - 13,6) p << 0,05), інсульт (13,8 vs 3,2 %, OR 4,8 (95 % ДІ 0,97 - 23,6) p << 0,05) та хронічну ниркову недостатність (10,3 vs 1,6 %, OR 7,0 (95 % ДІ 0,82 - 60,4) p << 0,05) є вірогідно більшою. На відміну від пацієнтів без ЦД, у хворих першої групи показники систолічної функції серця вірогідно нижчі (<$E48,9~symbol С~11,9> % vs <$E54,61~symbol С~7,56> %, p << 0,05). Черезшкірне коронарне втручання є методом вибору реваскуляризації коронарних артерій у пацієнтів із ІХС, проте аортокоронарне шунтування частіше застосовується за наявності ЦД (24,1 vs 6,5 %, p << 0,05). Прогресування атеросклерозу коронарних артерій переважає у пацієнтів із порушеним обміном глюкози (19,0 vs 6,5 %, OR 3,4 (95 % ДІ 1,01 - 11,3) p << 0,05). Летальність у пацієнтів I групи є вищою (12,1 vs 1,6 %, OR 8,4 (95 % ДІ 1,00 - 70,3) p << 0,05). Висновки: багатосудинне ураження коронарних артерій зумовлює гірший прогноз у пацієнтів із ЦД. Розвиток повторних порушень кровообігу спостерігається частіше у хворих із порушеним обміном глюкози. Наявність даної патології вірогідно збільшує ризик розвитку інфаркту міокарда, інсульту та хронічної ниркової недостатності.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Маньковський Георгій Борисович (медичні науки)
• Руденко Наталія Миколаївна (технічні науки)
• Руденко Надія Миколаївна (медичні науки)
• Руденко Наталія Миколаївна (історичні науки)
• Руденко Ніна Миколаївна (педагогічні науки)
• Руденко Ніна Миколаївна (1941–) (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"