Важливим етапом проектування технологічних процесів механічної обробки заготовок деталей машин є визначення величин мінімальних проміжних припусків, на основі яких під час виконання подальших етапів визначаються технологічні розміри і розміри вихідної заготовки. Ефективним засобом визначення мінімальних проміжних припусків є розрахунково-аналітичний метод, запропонований професором В. М. Кованом. Згідно з цим методом однією зі складових мінімального припуску є похибка установлення, важливою складовою якої є похибка базування. Під час визначення мінімальних припусків за умови обробки партії заготовок на настроєному верстаті похибку базування потрібно визначати як відстань між граничними положеннями (поле розсіювання) поверхні, з якої зрізатиметься припуск, відносно настроєного на розмір інструмента. З урахуванням цього розглянуто і проаналізовано деякі поширені варіанти схем базування заготовок деталей у верстатних пристроях стосовно наявності похибки базування як складової мінімального проміжного припуску зокрема для механічної обробки головних отворів у заготовці деталі типу "Важіль", оскільки під час проектування технологічних процесів виготовлення саме такого типу деталей через багатоваріантність можливих схем базування виникають певні складнощі стосовно визначення похибки базування як складової мінімального проміжного припуску. Для розглянутих варіантів схем базування отримано залежності для розрахунку величини похибки базування. Результати роботи можуть бути використані під час проектування технологічних процесів механічної обробки, а також у навчальному процесі підготовки фахівців машинобудівних спеціальностей.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"