Патогенез хронічних запальних захворювань кишечника (ХЗЗК) досі залишається до кінця не вивченим. Відомо, що порушення мікробіоти кишечника призводять до підвищеної проникності кишечника, порушення продукції та кишкового всмоктування коротколанцюгових жирних кислот (КЖК), співвідношення яких є важливим показником цілісності мікробної спільноти кишечника. Таким чином, вивчення складу мікробіоти кишечника і концентрацій фекальних КЖК є дуже перспективним підходом до розширення розуміння патогенезу ХЗЗК. Мета дослідження - визначити особливості продукції фекальних КЖК та складу мікробіоти товстої кишки у хворих на ХЗЗК. Матеріали та методи. У дослідження, що проводилось у відділенні захворювань кишечника ДУ "Інститут гастроентерології НАМН України", були залучені 74 пацієнти з ХЗЗК, які були розподілені на 2 групи: I група - хворі на неспецифічний виразковий коліт (НВК) (n = 66), II - хворі на хворобу Крона (ХК) (n = 8). Діагнози ХК та НВК були встановлені згідно із загальноприйнятими стандартами діагностики в гастроентерології. Проведене визначення фекальних КЖК, дослідження видового та кількісного складу мікрофлори вмісту кишечника. Результати. У хворих на ХЗЗК виявлені значні зміни в спектрі КЖК, які були аналогічними як при НВК, так і при ХК: зменшення вмісту оцтової кислоти в групі НВК у 5,7 раза I в групі ХК у 10,5 раза (р << 0,05), масляної кислоти - у групі НВК у 1,6 раза і в групі ХК у 1,5 раза (р << 0,05) та підвищення пропіонової кислоти в групі НВК у 4 рази і в групі ХК в 3,3 раза (р << 0,05), порівняно з групою контролю. Також спостерігалось значне підвищення анаеробного індексу в пацієнтів із ХЗЗК. Мікробіологічне дослідження калу показало значне зниження Lactobacillus, що спостерігалось у всіх хворих на ХЗЗК, а також зниження Bifidobacterium у 19,7 % хворих на НВК та у 37,5 % хворих на ХК. У меншому ступені спостерігалось зниження інших представників нормальної мікрофлори: Enterococcus (у 15,2 % у групі НВК та у 25 % у групі ХК) та Escherichia coli (у 15,2 % у групі НВК та 12,5 % у групі ХК). Виявлено надмірне зростання умовно-патогенної флори: Hemolytic Escherichia coli була підвищена в 19,7 % хворих із НВК та 12,5 % хворих на ХК; Proteus виявлений у 12,1 % хворих на НВК та 37,5 % хворих на ХК. Підвищений вміст дріжджоподібних грибів роду Candida спостерігався в 43,9 % хворих на НВК та 87,5 % хворих на ХК. Висновки: кількісні та якісні відхилення мікробіоти кишечника, такі як зменшення кількості основних симбіонтів та збільшення кількості умовно-патогенної мікрофлори, спостерігались у всіх досліджених хворих із ХЗЗК. Отримані результати показали, що зміни концентрацій КЖК при обох нозологіях ХЗЗК суттєво відрізнялись від показників групи контролю, що в поєднанні з іншими патогенетичними факторами може призводити до погіршення перебігу та прогнозу ХЗЗК. Оцінка співвідношення фракцій КЖК із розрахунком анаеробного індексу може бути корисною для діагностики дисбактеріозу кишечника у хворих із ХЗЗК.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Стойкевич Марина Валеріївна (медичні науки)
• Федорова Наталія Станіславівна (медичні науки)
• Недзвецька Наталія Вікторівна (медичні науки)
• Кленіна Інна Анатоліївна (біологічні науки)
• Татарчук Оксана Михайлівна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"