Мета роботи - оцінка обгрунтованості та правильності використання периферичних венозних катетерів (ПВК) у пацієнтів, які одержують стаціонарне лікування. Проведено проспективне епідеміологічне дослідження в хірургічному стаціонарі м. Харків у жовтні 2019 р. - квітні 2020 р. щодо використання ПВК у пацієнтів, які перебували там на лікуванні. До дослідження було включено 93 особи. Збір інформації проводився за допомогою авторської карти епідеміологічного спостереження. Увагу було приділено щоденному моніторингу за місцем катетеризації та появою наступних симптомів: почервоніння шкіри, набряк, наявність виділень і біль в області установки катетера у стані спокою та за пальпації. Проведено аналіз вказаних симптомів відповідно до шкали візуальної оцінки інфузійного флебіту за A. Jackson. Статистичну обробку даних проведено за допомогою методів описової статистики. Для виявлення зв'язку між номінативними величинами визначено критерій Пірсона <$Echi sup 2> за P << 0,01. До дослідження було включено 51 жінку (54,8 %) та 42 чоловіки (45,2 %) віком від 18 до 84 років. Загалом пацієнти провели в стаціонарі 619 ліжко-днів, з них питома вага днів з судинними катетерами склала 90,8 % (n = 562). Основним показанням до процедури катетеризації було призначення хворим багатокомпонентної терапії або використання несумісних медичних препаратів (98,9 % (n = 92). В цілому зазначеним пацієнтам було встановлено 148 ПВК. Кількість судинних катетерів на одного пацієнта коливалась від 1 до 3. Відповідно до даних щоденного моніторингу за областю установки катетера виявлено, що ознаки запалення були наявні у 65,5 % випадків (n = 97). Статистично достовірно підтверджено (<$Echi sup 2 ~=~25,2804>; p << 0,00001), що частота виникнення ознак запалення в місці катетеризації для вперше встановлених катетерів була вище, ніж для катетерів, що були встановлені вдруге чи втретє. До ознак локального запалення, які частіше зустрічались у пацієнтів з судинними катетерами належали почервоніння шкіри в області установки катетера (65,5 %/n = 97), скарги на біль в області установки катетера за пальпації (60,8 %/n = 90) та набряк в області установки катетера (57,4 %/n = 85). Встановлено, що більш ніж у половині випадків (55,4 %/n = 82), пацієнти мали симптоми середньої стадії флебіту. Також виявлено, що найбільш поширеною причиною видалення ПВК (n = 148) у досліджуваному стаціонарі була поява ознак локального запалення в місці введення катетера (61,5 %/n = 91). Проте у 16,9 % випадків (n = 25) поява мінімум двох ознак локального запалення в місці катетеризації, яка свідчила про початкову стадію флебіту і вимагала перевстановлення катетера, не була причиною негайного видалення катетера. Висновки: медичні працівники допускають помилки під час роботи з ПВК, зокрема не проводиться вчасна заміна судинних катетерів у разі виникнення ознак інфузійного флебіту. Для зниження ризиків появи інфекційних ускладнень катетеризації судин в лікувальному закладі мають бути чітко визначені показання до постановки та видалення ПВК та центральних венозних катетерів, розроблені та впроваджені в роботу стандартні операційні процедури з питань забезпечення судинного доступу та алгоритми ведення пацієнтів з судинними катетерами.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Чумаченко Тетяна Олександрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"