За Міжнародної Діабетичної Федерації (IDF) численність хворих на ЦД у світі на 2019 р. становила 463 млн осіб. Одним із тяжких місцевих ускладнень ЦД є синдром діабетичної стопи, проявом якого є розвиток діабетичних виразок нижніх кінцівок, що призводить до зниження якості життя та втрати працездатності. Мета роботи - оцінити віддалені результати після використання аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами, під час лікування хворих на трофічні виразки на тлі цукрового діабету II типу та вивчити особливості медико-соціальної адаптації хворих, які піддалися такому лікуванню у порівнянні з традиційними методиками. Досліджених було розподілено на дві групи. В основну групу увійшло 55 хворих, у групу порівняння - 50. Хворим групи порівняння проводили лікування за стандартною схемою згідно з рекомендаціями міжнародної робочої групи по діабетичній стопі (IWGDF 2015). Лікування хворих основної групи базувалося на наведених рекомендаціях та корекцією місцевого лікування за запропонованою авторами методикою з використанням аутогенної плазми, збагаченої тромбоцитами. Під час вивчення ефективності лікування було застосовано адаптований авторами опитувальник EuroQol EQ-5D-5L. Статистичну обробку результатів проводили з використанням t-критерію Стіюдента. За достовірність результату приймалася різниця середніх значень за p << 0,05. Висновки: виявлено, що рецидив виразкування у основній групі досліджених був менш часто, у порівнянні з хворими групи порівняння (p << 0,05). У віддалений період після лікування поміж реципієнтів основної групи не було проблем з пересуванням у 34 (72,3 %) осіб, у групі порівняння - 21 (46,7 %). Анкетовані основної групи не потребували допомоги у обслуговуванні у 44 (95,7 %) осіб, а у групі порівняння - у 35 (77,8 %). Можливість брати участь у звичайній повсякденній діяльності анкетовані основної групи мали у 33 (70,2 %) досліджених, а у групі порівняння - у 17 (37,8 %). Загальна якість життя та психоемоційний стан анкетованих основної групи, хворі які не піддавались депресії був у 37 (78,7 %) досліджених, а у групі порівняння - у 18 (40 %) анкетованих, що менше у 1,9 разу (p >> 0,05).

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"