Обґрунтовано й удосконалено систему захисту виноградних насаджень від комплексу багатоїдних шкідників з урахуванням біоекологічних особливостей їх розвитку за умов економічних порогів шкідливості, дано її економічну оцінку. Досліджено поширення комплексу шкідників поліфагів у сучасних умовах вирощування винограду та вплив ступеня їх шкідливості на кількісні та якісні показники врожаю винограду. Встановлено, що на виноградних насадженнях в умовах півдня України значно збільшилась кількість і шкідливість багатоїдних шкідників, які поширені повсюдно. Уточнено їх видовий склад і визначено серед них найбільш поширені та шкідливі - це, зокрема, скосар кримський (Otiorrhynchus asphaltinus Germ), п'ядун димчастий буро-сірий (Boarmia gemmaria Brahm), оленка волохата (Epicometis hirta Poda), карантинний шкідник - американський білий метелик (Hyphantria cunea Drury) та бавовникова совка (Helicoverpa armigera Hübner), які складають 68,4 % від загального складу поліфагів та ушкоджують 12,6 - 75,3 % рослин. Вивчено їх біологічні особливості розвитку, побудовано фенологічні календарі та встановлено ступінь шкідливості. З'ясовано, що серйозну загрозу брунькові шкідники (скосар кримський і п'ядун димчастий буро-сірий) завдають у роки із затяжним періодом набухання та розпускання вічок. Жуки оленки волохатої заселяють виноградні кущі в теплі сонячні дні в період від відособлення суцвіть до закінчення цвітіння та можуть представляти серйозну загрозу за умов настання ранньої весни з розтягнутим періодом цвітіння винограду. Встановлено циклічність появи американського білого метелика на виноградниках і доведено, що здебільшого заселення шкідником спостерігалось при наявності у лісозахисних смугах поблизу виноградних насаджень шовковиці, яка є найбільш сприятливою кормовою рослиною для гусениць американського білого метелика. Зростання чисельності та фактори, що сприяють посиленню шкідливості бавовникової совки, обумовлюють, перш за все, гідротермічні умови вегетаційного періоду, зокрема збільшення суми ефективних температур, які значно перевищують середньобагаторічну норму, та найбільшої шкоди на виноградниках завдає II та III покоління шкідника (серпень - вересень). Установлено, що багатоїдні шкідники не проявляють сортової вибірковості стосовно сортів винограду, а найбільшої шкоди здатні нанести не всьому масиву, а тільки осередково та здебільшого біля лісосмуг і сільськогосподарських угідь із квітучою рослинністю. Розраховано та встановлено економічний поріг шкідливості для кожного з досліджуваних багатоїдних шкідників із диференціацією стосовно столових і технічних сортів винограду. Визначено технічну ефективність ряду сучасних препаратів інсектицидної дії проти найбільш поширених і шкідливих багатоїдних комах-фітофагів, найефективнішими серед яких були: Воліам Флексі 30 %, к. с. (0,5 л / га), Енжіо 24,7 %, к. с. (0,18 л / га), Каліпсо 48 %, к. с. (0,25 л / га) Номолт 15 %, к. с. (0,5 л / га), Проклейм 5 %, р. г. (0,7 кг / га), ефективність яких становить - 89,7 %, 96,4 %, 92,7 %, 87,3 %, 97,2 % відповідно. Доведено, що при масовому розвитку шкідників їх вплив на продуктивність кущів втрати врожаю винограду може досягати 5,7 - 46,2 % і більше. Ефективність боротьби проти багатоїдних шкідників підтверджено збільшенням рентабельності в дослідній системі захисту, яка становить - 153,6 % проти 116,1 % рентабельності в еталонному варіанті.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Мезернюк Тарас Миколайович (сільськогосподарські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"