На підставі узагальнення сучасних доктринальних напрацювань галузей судового, конституційного, трудового права, міжнародних стандартів і вітчизняного законодавства, а також практики його праворозуміння та правозастосування здійснено комплексне дослідження підстав і процедури звільнення суддів в Україні. Сформульовано низку теоретичних положень, висновків і практичних рекомендацій, спрямованих на розвиток й удосконалення правового механізму звільнення суддів, що має особливе значення в системі гарантій статусу судді та незалежності судової влади загалом. Проаналізовано генезу трансформації принципу незмінюваності суддів як ідеологічного підґрунтя формування виключних підстав для звільнення суддів. З урахуванням концепції взаємозв'язку, взаємовпливу та взаємодії принципів правосуддя обґрунтовано, що система змістовних елементів принципу незмінюваності має формуватися під упливом принципу єдності статусу судді, а відтак має включати базові інститути, які можуть вплинути на зміни у статусі носія судової влади - його втрату, позбавлення чи трансформацію. Проведено розмежування понять "набуття статусу судді" та "набуття повноважень судді". Доведено, що моментом набуття громадянином України статусу судді є його допуск до розгляду судової справи, а моментом набуття повноважень судді (як певного обсягу правових можливостей носія судової влади, пов'язаних із необхідністю виконання професійних функцій зі здійснення правосуддя) - набуття статусу судді, юридичним фактом якого є розподіл автоматизованою системою документообігу суду на суддю судової справи. На підставі аналізу генези правової регламентації переведення судді обґрунтовано доцільність її вдосконалення з урахуванням гарантій принципу незмінюваності статусу судді, зокрема запропоновано передбачити, що у випадку переведення судді до суду нижчого рівня (окрім переведення в межах процедури дисциплінарного провадження) за ним зберігається рівень суддівської винагороди за попередньою посадою. Обґрунтовано, що обмеження права суддів оскаржувати рішення про їх звільнення містить ознаки порушення права на судовий захист. Сформульовано позицію, що у випадках, де встановлення підстав для припинення трудових відносин із посадовою особою публічної влади має суб'єктивно-оціночний характер, обов'язково повинен бути судовий контроль за дотриманням процедури встановлення такої підстави для виключення зловживання правом на звільнення судді з боку компетентного органу. Аргументовано, що обмежений судовий контроль на стадії вирішення питання про звільнення судді передбачає необхідність забезпечення гарантіями "належної судової процедури" провадження зі звільнення судді. Запропоновано авторську систему підстав звільнення судді: а) у зв'язку з неспроможністю виконувати повноваження за станом здоров'я; б) у зв'язку з учиненням правопорушення, що виключає подальше перебування судді на посаді; в) внаслідок власного волевиявлення; г) внаслідок припинення повноважень. Сформульовано низку пропозицій з удосконалення праворозуміння, праворегулювання та правозастосування процедури звільнення суддів.

• Материнко Марина Олександрівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"