Мета роботи - дослідити наявність причинно-наслідкового зв'язку між надлишковою масою тіла та ризиком розвитку раку щитоподібної залози (ЩЗ), а саме високодиференційованих форм, а також можливість використання індексу маси тіла (ІМТ) як предиктора злоякісності новоутворень ЩЗ. Відібрано та проаналізовано 825 історій хвороби пацієнтів, прооперованих в Українському науково-практичному центрі ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України за період із січня 2019 до червня 2020 р., віком від 19 до 84 років (середній вік - (<$E46,5~symbol С~0,4>) року). Жінок було 703 (85,2 %), чоловіків - 122 (14,8 %). З приводу доброякісної патології прооперовано 171 (20,7 %) хворого (1-ша група), 92 (11,2 %) мали патогістологічний висновок щодо пухлини з невизначеним потенціалом злоякісності (2-га група), 562 (68,1 %) прооперовано з приводу раку ЩЗ (3-тя група). Для оцінки антропометричних показників з метою класифікації та реєстрації надлишкової маси тіла і ожиріння використовували ІМТ. Ураховано функціональний стан залози і випадки гіпертиреозу (тиреотоксикозу) та гіпотиреозу в дослідження не залучали. Частка хворих як з надмірною масою тіла, так і з ожирінням у дослідних групах була приблизно однаковою, тобто із зростанням ІМТ >> 25 кг/м<^>2 не відзначено статистично значущих змін у встановлених діагнозах. Суттєвої відмінності не спостерігали через відсутність статистично значущої різниці у переважанні дослідних груп у категоріях маси тіла (нормальна, надмірна та ожиріння), а також у діапазонах ІМТ. З використанням методу ROC-аналізу проведено дослідження зв'язку між величиною ІМТ і наявністю/відсутністю злоякісної пухлини за застосування вирішального правила <$EX~symbol У~Т>. Величина площі під кривою AUC 0,473 спростовує твердження, що збільшення величини ІМТ супроводжується зростанням ризику виникнення новоутворень злоякісного характеру. Зміна напряму тесту також була малоефективною. В цьому випадку AUC = 0,538. В обох випадках значення AUC дуже близькі до 0,5 і перебувають у межах 95 % довірчого інтервалу, що свідчить про вкрай низьку ефективність використання ІМТ як предиктора для диференціації злоякісного і доброякісного характеру новоутворень і класифікатор перебуває практично на рівні випадкового вгадування. Висновки: дослідження не показало існування зв'язку між надлишковою масою тіла і ризиком розвитку раку ЩЗ (високодиференційованих форм). На підставі ROC-аналізу доведено, що значення ІМТ не може бути предиктором наявності або відсутності раку у хворих з вузловими утвореннями ЩЗ.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Нечай Олександр Павлович (медичні науки)
• Романенко Юрій Ігорович (медичні науки)
• Белемець Наталія Іванівна (біологічні науки)
• Зуєв Костянтин Олександрович (медичні науки)
• Зуєв Костянтин Олександрович (філософські науки)
• Паламарчук Володимир Олександрович (медичні науки)
• Паламарчук Валерій Олександрович (юридичні науки)
• Товкай Олександр Андрійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"