Для ідентифікації вузьколистих видів роду Festuca традиційно використовують ознаки анатомічної будови листків. Загалом, можна виділити три основні групи видів: ті, що мають анатомію за типом F. rubra (численні тонкі тяжі склеренхіми), за типом F. valesica (є три основних грубих і можливі додаткові тяжі) та за типом F. ovina (наявне кільце склеренхіми). У межах останньої групи, за різними авторами, виділяють низку дрібних видових агрегатів, трактування обсягів яких (спорідненості) у різних авторів є досить відмінним. Мета роботи - провести аналіз філогенетичної спорідненості низки видів із кільцем склеренхіми за альтернативними до класичних морфологічних ознак біохімічними маркерами, зокрема, за протеїнами білків. За допомогою електрофорезу в поліакриламідному гелі (PAGE) та додецилсульфаті натрію (SDS-PAGE) було досліджено мінливість білків насіння п'яти видів костриць флори України та Болгарії: Festuca vaginata, F. psammophila, F. pallens, F. polesica та F. ovina. Результати показали, що F. vaginata, F. psammophila та F. polesica виявилися досить тісно пов'язаними між собою, тоді як F. pallens є порівняно віддаленою від них. Специфічне положення F. pallens підтверджується її екологічними особливостями - це єдиний вид серії, що росте на карбонатних породах, у той час як всі інші таксони є типовими псамофітами. Результати показали також чіткі відмінності між українськими популяціями F. pallens і F. psammophila. Цей факт є особливо важливим з огляду на нещодавні сумніви стосовно визнання останньої самостійним видом. Отримані дані підтвердили гіпотезу виростання F. psammophila на українському Розточчі та доцільність розглядати її як окремий вид. Найвіддаленішою від усіх виявилася F. ovina, яка в межах досліджуваної групи має найменші морфологічні параметри та найтонші листки. Отримані результати підтверджують її приналежність до окремої серії Ovinae серед видів із кільцем склеренхіми. Дендрограми кластерного аналізу були трохи відмінні за результатами щодо різних типів білків (PAGE, SDS-PAGE). Це свідчить про відсутність чіткого розмежування малими видовими агрегатами. Звідси можна зробити висновок, що всі інші досліджувані види (F. vaginata, F. psammophila, F. pallens, F. polesica) слід розглядати як окрему серію близькоспоріднених таксонів - серію Psammophilae.

• Беднарська Ірина Олександрівна (1973–) (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"