Тлумачення арбітражної угоди є визначальним етапом у процесі вирішення справи в міжнародному комерційному арбітражі, що обумовлює та визначає згоду сторін на арбітраж, а також чинність арбітражних угод і обсяг спорів, які передають на розгляд міжнародного комерційного арбітражу. Однак підходи до тлумачення арбітражних угод не є однаковими та відрізняються залежно від правових традицій конкретної правової системи. Мета статті - аналіз процесу тлумачення арбітражних угод і підходів, що застосовуються до тлумачення; дослідження причин, які обумовлюють відмінність у підходах до тлумачення арбітражних угод, а також визначення можливості вироблення уніфікованих принципів тлумачення, використанних у різних юрисдикціях. Основу статті становлять нормативні та доктринальні джерела, а також судова практика як їх практична форма вираження. Методи, що використовуються у цій статті, містять загальнонаукові (діалектичний, аналітичний, герменевтичний, історичний) і спеціальні (аналіз і синтез, порівняльний, формально-логічний) методи. Проаналізовано відмінність підходів, які застосовуються до тлумачення арбітражних угод, що обумовлено віднесенням останніх до групи комерційних договорів. Ототожнення арбітражних угод з комерційними договорами має своїм наслідком використання до їх тлумачення принципів, які є аналогічними до тих, що застосовуються у цивільному (господарському) праві в різних юрисдикціях. Проте такий підхід не може бути цілком виправданий з огляду на специфічну правову природу арбітражної угоди та міжнародного комерційного арбітражу. Особливу увагу присвячено аналізу загальних принципів тлумачення арбітражних угод і наявної судової практики, що закріплює такі загальні принципи. Зауважено на подальшій тенденції становлення принципу ефективного тлумачення як результату імплементації проарбітражної політики у законодавстві різних країн. Висновки: відмінності у підходах до тлумачення арбітражних угод у різних юрисдикціях зумовлюють невизначеність і непередбачуваність подальшого розгляду справи, що до того ж зменшує привабливість міжнародного комерційного арбітражу як транснаціонального способу вирішення спорів. Для подолання цієї невизначеності важливою є імплементація проарбітражної політики у законодавстві різних держав, що насамперед забезпечує мінімально необхідний рівень вимог для подальшого розгляду справи арбітражем та підвищує ефективність міжнародного комерційного арбітражу загалом.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"