Мета роботи - вивчити клініко-функціональні характеристики пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда (ІМ) та пройшли другий етап кардіореабілітації (КР) з фізичними тренуваннями (ФТ), при спостереженні протягом трьох років. У дослідження залучили 91 пацієнта (чоловіки) з первинним ІМ із зубцем Q за відсутності протипоказань до КР. Лікування проведено відповідно до сучасних рекомендацій; при госпіталізації виконано ургентну коронароангіографію зі стентуванням інфарктзалежної коронарної артерії. Залежно від обсягу реабілітаційних заходів пацієнти були розподілені на дві групи: 1-шу групу становили 47 осіб, яким на ранньому після стаціонарному етапі були призначені ФТ на велоергометрі; 2-гу - 44 пацієнти, яким КР проводили лише у вигляді дистанційної ходьби та комплексів ЛФК. Усім пацієнтам при виписуванні зі стаціонару проведено тест з дозованим фізичним навантаженням на велоергометрі, ехокардіографію, дослідження показників ліпідного обміну. Повторні обстеження проведені в динаміці через 4 міс (термін, що відповідав завершенню програми 30 ФТ), через 1, 2 та 3 роки. У вихідному стані пацієнти обох груп не відрізнялися за жодним із клініко-функціональних та анамнестичних показників. Про післяінфарктний перебіг судили за такими показниками: повторний ІМ, коронарне шунтування та стентування коронарних артерій. Кількість подій збільшувалася через 2 роки (7 пацієнтів у 1-й групі і 9 - у 2-й групі) та 3 роки (6 і 15 осіб відповідно). Протягом першого року всі пацієнти приймали блокатори Р2Y12-рецепторів, розувастатин та <$E beta>-адреноблокатори, ацетилсаліцилову кислоту приймали по 95 % пацієнтів у кожній групі; зросла кількість пацієнтів, що отримували інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту до 81 % в 1-й групі і до 91 % у 2-й групі. Зменшення доз статинів відбувалося у міру віддалення від ІМ, що призвело до підвищення рівня холестерину ліпопротеїнів низької щільності з роками. Цей показник становив через 4 міс 1,82 (1,39 - 2,20) ммоль/л у пацієнтів 1-ї групи та 1,83 (1,49 - 2,21) ммоль/л у пацієнтів 2-ї групи, через 1 рік - 1,79 (1,48 - 2,04) та 2,80 (2,33 - 3,21) ммоль/л, через 2 роки - 2,48 (2,12 - 2,98) та 2,34 (1,93 - 3,01) ммоль/л, через 3 роки - 2,29 (2,15 - 2,49) та 2,40 (2,26 - 2,61) ммоль/л відповідно. Толерантність до фізичного навантаження за показником порогової потужності при кращій гемодинамічній ефективності виконання роботи суттєво зросла у 1-й групі до 140,0 (125,0 - 150,0) Вт через 1 рік порівняно з показником у 2-й групі (p << 0,01). Протягом 3 років вона зберігалася високою в 1-й групі, а в 2-й групі знизилася до вихідних рівнів. Процеси післяінфарктного ремоделювання виявлялися зменшенням кінцеводіастолічного об'єму та зростанням фракції викиду особливо в 1-й групі (p << 0,01) через півроку без значної динаміки протягом 3 років. Висновки: проведення КР із ФТ, що складалися із 30 сеансів, сприяло зростанню толерантності до фізичного навантаження максимально після закінчення тренувань і її збереженню протягом 3 років. Важливими були аспекти психологічної реабілітації та навчання пацієнтів (38 % пацієнтів 1-ї групи продовжили ФТ самостійно в домашніх умовах). Час початку тренувань (до 15-ї або після 40-ї доби ІМ) не вплинув на результати навантажувального тесту. Важливо, що велика частка пацієнтів продовжували приймати рекомендовані при виписуванні ліки, але вже через 1 рік дози препаратів були суттєво знижені при недостатньому контролі гемодинамічних та біохімічних показників, що призвело до зростання одного з головних чинників прогресування атеросклерозу - вмісту холестерину ліпопротеїнів низької щільності.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Терещенко Наталя Миколаївна (педагогічні науки)
• Терещенко Наталія Миколаївна (соціальні комунікації)
• Терещенко Надія Миколаївна (психологічні науки)
• Терещенко Наталія Михайлівна (медичні науки)
• Бабій Ліана Миколаївна (медичні науки)
• Бабій Леся Миколаївна (медичні науки)
• Волошина Ольга Володимирівна (педагогічні науки)
• Волошина Олена Вікторівна (1974–) (географічні науки)
• Волошина Оксана Вікторівна (медичні науки)
• Волошина Ольга Володимирівна (філологічні науки)
• Волошина Оксана Василівна (психологічні науки)
• Волошина Оксана Василівна (педагогічні науки)
• Волошина Олеся Василівна (технічні науки)
• Волошина Оксана Володимирівна (1966–) (філологічні науки)
• Волошина Олена Валеріївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"