Уперше виявлено та узагальнено багатовекторні процеси розвитку професіонального театру ляльок України 1920-х років у контексті творчих пошуків вітчизняних діячів сценічного мистецтва. Протягом 1920-х років у вітчизняному театрі ляльок відбувся перехід від стихійного влаштування лялькових видовищ до налагодженого виробничого процесу офіційних організованих колективів. Цей процес проходив під знаком рецепцій творчого досвіду українського народного лялькового мистецтва попередніх століть, зокрема вертепу та народної комедії про Петрушку. Проаналізовано жанрово-стильовий простір українського театру ляльок 1920-х років - шляхи створення зразків нових п’єс з урахуванням специфіки цього різновиду театру та приклади їх сценічного втілення. Значні зміни в організаційних та художніх засадах театру ляльок сприяли зміцненню його потужного потенціалу, урізноманітненню арсеналу виражальних засобів та збагаченню художньо-образної мови лялькових вистав. Сформовані та відпрацьовані протягом 1920-х років організаційні та художні засади донині актуальні для театру ляльок України та багато в чому визначають його функціонування.

• Іванова-Гололобова Дар'я Олексіївна (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"