Обстежено 191 донор крові (97 чоловіків і 94 жінки: 156 активних донорів (81 чоловік і 75 жінок), які здавали плазму регулярно, не менше трьох разів на рік і 35 первинних донорів резерву (19 чоловіків і 16 жінок), які здавали плазму уперше. Вивчено і висвітлено динаміку показників вторинних метаболічних порушень у соціальній групі активних донорів з урахуванням виду процедури заготівлі плазми та інтервалів між донаціями за біологічною ознакою (донори плазми). На основі отриманих даних встановлено діагностичну значущість та обґрунтовано важливість визначення у донорів плазми молекул середньої маси, вільних фракцій гістаміну, серотоніну, гепарину в плазмі крові з метою виявлення у донорів плазми вторинних метаболічних порушень, урахування цих параметрів при допуску до подальших донацій, формування групи ризику щодо стану здоров’я, у випадку перевищення граничних значень. Обґрунтовано, що найбільш оптимальним методом заготівлі донорської плазми є застосування автоматичного плазмаферезу, а найбільш оптимальний інтервал між послідовними процедурами, що не призводить до вторинних метаболічних порушень у донорів плазми і відповідно забезпечує належну якість заготовленого компонента крові та безпеку для реципієнта, запобігаючи виникненню фебрильних реакцій неімунної природи, становить 14 днів.

• Корж Антоніна Василівна (політичні науки)
• Корж Анастасія Володимирівна (психологічні науки)
• Корж Андрій Володимирович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"