Західноприазовський залізорудний район ототожнюють із Корсацьким синклінорієм або блоком, в якому знаходяться залізорудні родовища Кам'яномогильської смуги (Павлівська, Новоукраїнська та Сергіївська ділянки), Куксунгур і Корсак-Могила. Залізорудні товщі приурочені до метаморфізованих вулканогенно-осадових порід сачкінської світи центральноприазовської серії, а в основі її розрізу знаходяться породи темрюцької світи. Вони прориваються численними тілами рожевих мікроклінових гранітів і пегматитів потужністю до 15 - 20 м. Фундаментом для цих метаморфічних порід є архейські плагіогранітоїди з ксенолітами гнейсів, кристалічних сланців і амфіболітів. Залізорудна формація Корсацького блоку має такі ж породні асоціації та мінеральні парагенезиси, що і в Мангуській та Оріхово-Павлоградській структурах. Виконано геохронологічні дослідження мета-теригенних порід темрюцької світи Новоукраїнського (Кам'яномогильського) залізорудного родовища. Ця структура простежується на західному крилі Корсацького синклінорія на відстань близько 20 км. Переважаючий азимут простягання порід цієї структури ПнЗ 350<^>o. Метаморфічні породи залягають у вигляді окремих тіл (лінз) довжиною 1200 - 1500 м за максимальної потужності 120 - 140 м. Залізисті кварцити представлені ітабіритами з пачками біотитових і біотит-амфіболових гнейсів (сачкінська світа). Нижче за стратиграфічним розрізом розвинені слюдисті (біотитові, гранат-біотитові) кварцити, що перешаровуються з гнейсами та сланцями біотитовими, мусковіт-біотит-силіманітовими, біотит-амфіболовими, рідше піроксен-гранат-біотитовими (темрюцька світа). Серед кластогенного циркону з слюдистих кварцитів темрюцької світи (58 зерен) 4 зерна мають вік 3,2 - 3,23 млрд років; 3 зерна - 3,08 - 3,11 млрд років; 32 кристали - 2,9 - 2,97 млрд років; 15 кристалів - 2,82 - 2,87 млрд років; 4 зерна - 2,76 - 2,78 млрд років. Згідно з отриманими даними, метаосадові породи залізорудних товщ Корсацького синклінорія Західного Приазов'я формувалися на породах мезоархейських ТТГ (2,9 - 3,1 млрд років). У невеликій кількості в області зносу були, ймовірно, архейські граніти з віком 2,85 - 2,87 і 2,76 - 2,78 млрд років, а також останці більш древніх ТТГ. Породи центральноприазовської серії прориваються калієво-натрієвими гранітами з віком 2,2 млрд років. На Приазовському мезоархейському кратоні у близькому геохронологічному інтервалі формувалися вулканогенно-осадові породи гуляйпільської світи (Гуляйпільська брахісинкліналь) і вовчанська товща Оріхово-Павлоградської структури. З породами центральноприазовської серії близькі за складом і часом утворення вулканогенно-осадові породи з залізисто-кременистою формацією криворізької серії Середньопридніпровського блоку (2,8 - 2,0 млрд років) і курської серії Воронезького кристалічного масиву (2,62 - 2,1 млрд років). Утворення цих вулканогенно-осадових серій із потужною залізисто-кременистою формацією, вірогідно, пов'язано з підводним вулканізмом і трансгресією океану.

• Артеменко Генадій Володимирович (1948–) (геологічні науки)
• Шумлянський Леонід Владиславович (геологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"