Мета роботи - поліпшити результати лікування тяжкого перебігу гострого панкреатиту у пацієнтів з ожирінням та розробити алгоритм комплексного лікування. Пацієнтів із тяжким гострим панкреатитом та ожирінням (середнє значення індексу маси тіла - (<$E37,48~symbol С~2,19>) кг/м<^>2) рандомізували на дві групи. У дослідній групі (n = 18) застосовували методику step-up approach, у контрольній (n = 18) - стандартний алгоритм лікування. У дослідній групі використовували ранню ресусцитацію Рингера лактатом та улінастатин у перші 5 днів захворювання. Препарат вводили у дозі 200 тис. МО шляхом внутрішньовенноїінфузії протягом 1 год тричі на добу впродовж 5 днів. Першим етапом перативного втручання було дренування під ультразвуковим контролем, другим етапом (за потреби) - лапароскопічна ретроперитонеальна некректомія (відеоасистований ретроперитонеальний дебридмент - VARD). Відкрите оперативне втручання виконували у разі розвитку абдомінального компартмент-синдрому. У контрольній групі ресусцитацію проводили 1,9 % розчином натрію хлориду без застосування улінастатину. Першим етапом оперативного втручання було дренування під контролем УЗД, другим етапом - оперативне втручання в обсязі традиційної серединної лапаротомії із формуванням лапаростоми. Застосування ресусцитації розчином Рингера лактату в поєднанні із улінастатином протягом 5 днів сприяло зниженню рівня прокальцитоніну в 1,8 разу ((<$E2,89~symbol С~0,88>) та (<$E1,80~symbol С~0,23>) нг, мг; p = 0,001; <$Ealpha~=~0,05>). Вміст C-реактивного білка за період застосування улінастатину зменшився на 41,68 мг/л (до (<$E267,28~symbol С~114,11>) і (<$E225,6~symbol С~84,9>) мг/л, p = 0,01; <$Ealpha~=~0,05>). Виявлено статистично значущу різницю за рівнем прокальцитоніну між групами на 10-ту добу (1,83 і 3,32 нг/мг; p = 0,001; <$Ealpha~=~0,05>), 15-ту добу (1,15 та 1,83 нг/мг; p = 0,001; <$Ealpha~=~0,05>), 45-ту добу (0,35 і 0,55 нг/мг; p = 0,001; <$Ealpha~=~0,05>). Ці показники підтверджують ефект запропонованого методу лікування шляхом зниження ризику інфікування. Висновки: про ефективність запропонованого алгоритму лікування свідчить статистично значуща різниця за рівнем C-реактивного білка між групами на 10-ту добу (p = 0,035; <$Ealpha~=~0,05>). Застосування у дослідній групі VARD як вторинного етапу оперативного втручання є менш травматичним, але дієвим методом (p = 0,001; <$Ealpha~=~0,05>), що зменшує загальну кількість ускладнень (<$Echi sup 2 ~=~4,012>; p = 0,046). Оцінка даних до і після лікування виявила ефективність лікування методикою step-up approach (<$Echi sup 2 ~=~5,4>; p = 0,021).

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Ткачук Олексій Володимирович (медичні науки)
• Ткачук Ольга Володимирівна (економічні науки)
• Ткачук Олег Володимирович (технічні науки)
• Ткачук Олександр Володимирович (економічні науки)
• Красільнікова Олена Василівна (історичні науки)
• Ткачук Олег Володимирович (педагогічні науки)
• Ткачук Олена Володимирівна (економічні науки)
• Ткачук Олена Вікторівна (технічні науки)
• Кебкало Андрій Борисович (1972–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"