Дисертацію присвячено дослідженню традиційних сопілкових практик пастівницьких регіонів України в їх історіографічному, господарському, етноорганологічному, структурно-типологічному та етнофонічному (народно- виконавському) аспектах. Охоплюється історіографія стану вивченості та збереженості традиції всього означеного періоду від початку XIX ст. і до наших днів. На матеріалах архівних даних, сучасних експедиційних записів провідних етноорганологів України та власного експедиційного набутку авторки фрагментарно подається основний вивірений масив транскрипцій пастушої сопілкової музики Українських Карпат, Волині і Полісся. Матеріал Центральної України та Слобідщини розглядається як рудиментарний. Загалом, проаналізована частина сопілкового інструментарію та виконуваної музики становить панорамно представницьку базу, достатню для констатації сопілкової традиції українців як найбільш архаїчного і найемблемнішого пласту українського традиційного інструменталізму, здатного конкурувати із подібними собі пастівницькими музично-комунікативними системами світу. Застосовані у дисертації сучасні системно-етнофонічні методи аналізу інструментарію та структурно-типологічна (парадигматична) й сонографічна методики аналізу сопілкових композицій, рівень запису, транскрипцій, фоно- і сонограм забезпечують сучасний науково-дослідницький та науково- реконструктивний процес якісним вихідним матеріалом. Це дозволяє зробити висновок про перспективу впровадження здобутків дисертації в сучасні форми сопілкового виконавства як на рівні навчально-виховної роботи з молодою генерацією українського суспільства, так і в сучасних науково-реконструктивних формах України, Європи та світу.

• Товкайло Ярина Миколаївна (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"