При вивченні температурних залежностей акустичного поглинання та модуля пружності часто спостерігаються релаксаційні резонанси - піки поглинання, яким на температурній залежності модуля пружності відповідає характерна сходинка. Вважається, що виникнення таких релаксаційних резонансів пов'язано з наявністю в структурі матеріалу елементарних мікроскопічних релаксаторів, що взаємодіють із досліджуваною коливальною модою механічних коливань зразка. В достатньо досконалому матеріалі такий процес характеризується часом релаксації <$Etau>, а у реальному матеріалі з дефектами - спектром часу релаксації <$EP( tau )>. Найчастіше такі релаксаційні процеси мають термічно активований характер і час релаксації <$Etau (T)> визначається співвідношенням Ареніуса <$Etau (T)~-~tau sub 0 exp (U sub 0 "/" kT)>, а характеристиками процесу будуть <$EU sub 0> - енергія активації, <$Etau sub 0> - період спроб, <$E DELTA sub 0> - характерний елементарний внесок окремого релаксатора у динамічний відгук матеріалу та їх спектри. В області низьких температур <$E kT~<< <<~U sub 0> статистичним розподілом параметрів <$Etau sub 0> і <$EDELTA sub 0> з експоненційною точністю можна знехтувати, а релаксаційний внесок у температурні залежності поглинання та динамічного модуля пружності матеріалу будуть визначатися тільки спектром енергій активації P(U) мікроскопічних релаксаторів. Основна задача механічної спектроскопії при аналізі таких релаксаційних резонансів зводиться до визначення <$EU sub 0>, <$Etau sub 0>, <$EDELTA sub 0> і P(U). Показано, що проблема знаходження спектральної функції P(U) для енергії активації акустичної релаксації в реальних кристалах з дефектами, зводиться до розв'язку інтегрального рівняння Фредгольма I роду з приблизно відомою правою частиною та відноситься до класу некоректно поставлених задач. Запропоновано метод визначення P(U) виходячи з експериментальних температурних залежностей акустичного поглинання чи модуля пружності, що базується на алгоритмі тихоновської регуляризації. Встановлено, що акустична релаксація у чистому монокристалічному залізі в області температур 5 - 100 К характеризується двомодовою спектральною функцією P(U) із максимумами в області 0,037 і 0,015 еВ, що відповідають <$Ealpha>-піку та його <$Ealpha prime> сателіту.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"