Явище адаптивної відповіді виражається у підвищенні стійкості біологічного об'єкта до високих доз мутагенів за умов попереднього впливу на нього цими (або іншими) мутагенами в малих дозах. Малі дози мутагена вмикають у живому об'єкті низку захисних механізмів, які одержали назву горметичних. Отже адаптивна відповідь і гормезис - це ланки одного ланцюга. Під радіаційним гормезисом розуміють загально позитивну дію рідкоіонізувального випромінювання у діапазонах низьких доз і низьких потужностей доз на біологічні об'єкти. Розглянуто феноменологію радіаційно індукованої адаптивної відповіді та радіаційного гормезису для біологічних об'єктів різних рівній організації, здійснено огляд існуючих теорій, які описують залежність "доза-ефект". Запропоновано гіпотезу, що пропонує один із механізмів формування радіаційної адаптивної відповіді клітин з урахуванням конформаційної структури хроматину. Проведено аналіз існуючих концепцій явища гормезису на основі моделювання молекулярних механізмів формування горметичних реакцій на низькодозові рідкоіонізвальні випромінювання. Розглянуто параметри, які можливо застосовувати для кількісного та графічного оцінювання феномену гормезису та запропоновано формулу для розрахунку коефіцієнта радіаційно індукованої адаптивної відповіді. Здійснено огляд математичних моделей, що описують радіаційний ризик виникнення генних мутацій і неопластичних трансформацій за низькодозового опромінювання когорт. Зроблено такі висновки: радіаційний гормезис і адаптивна відповідь загальновизнані як реальні та відтворювані біологічні явища, які слід віднести до дуже важливих феноменів еволюційно сформованого біологічного захисту живих організмів від дії іонізувального випромінювання. "Горметична модель" залежності "доза-реакція" робить набагато точніші прогнози відповіді живого об'єкта на опромінення (або на інші стресори) у зоні низьких доз, ніж "лінійна безпорогова модель". Остання може адекватно описувати реакції лише в області високих доз, а, отже, екстраполяційне моделювання біологічних реакцій із зони високих доз на низькі не є коректним.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Бондаренко Микола Андрійович (педагогічні науки)
• Бондаренко Марина Анатоліївна (1963–) (біологічні науки)
• Бондаренко Марина Олександрівна (технічні науки)
• Зайцева Олена Володимирівна (фізико-математичні науки)
• Зайцева Ольга Володимирівна (біологічні науки)
• Зайцева Ольга Василівна (медичні науки)
• Зайцева Ольга Вікторівна (історичні науки)
• Трусова Валерія Михайлівна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"