Розглянуто послідовність подій, що супроводжує прояв суббурі в іоносфері та магнітосфері Землі. Вказано на особливості геомагнітних пульсацій і механізми їхньої генерації. Проаналізовано вимірювання з чотирьох космічних апаратів місії "Кластер-2". Для дослідження флуктуацій магнітного поля (МП) використано дані ферозондових магнітометрів (частота опитування 22,4 Гц), а для аналізу флуктуацій температури, швидкості та концентрації електронів і різних видів іонів - вимірювання з експериментів PEACE і CIS-CODIF (частота опитування 0,125 - 0,25 Гц). Отримано, що під час ініціації суббурі, яка супроводжувалася диполяризацією (різкою зміною конфігурації МП від витягнутих у хвіст силових ліній до більш дипольної структури), спостерігається зміна плазмових параметрів. Зокрема зафіксовано зміну концентрації, істотне збільшення температури, а також збільшення флуктуацій складових швидкості зі збільшенням z-складової. При цьому зафіксовано затримку в часі розігріву протонів та іонів кисню, а також затримка зміни концентрації. Під час суббурі концентрація протонів на порядок перевищує концентрацію іонів гелію і майже на 2 порядки перевищує концентрацію іонів кисню, альвенівська швидкість приблизно дорівнює 470 км/с, а параметр <$Ebeta>, який характеризує відношення теплового тиску до магнітного, більший за 1. Із використанням вейвлет-аналізу проведено порівняння хвильових характеристик для різних тисків. Розглянуто тиск МП, а також динамічний і тепловий тиск для різного сорту часток. У флуктуаціях тисків МП, теплового тиску електронів і протонів зафіксовано Рс5-пульсації (150 - 600 с) і потужні Рс4-пульсації (45 - 150 с), а також прямі та зворотні каскади. При цьому прямі каскади вказують на розпад великих структур, у результаті якого спостерігатиметься перехід від менших частот до більших, а зворотний каскад, навпаки, характеризується переходом від більшої частоти до меншої та наявністю злиття/самоорганізації малих структур у більші. Отримані результати вказують на суттєву роль кінетичних ефектів у складному ланцюжку процесів у магнітосфері Землі у період вибухової фази суббурі.

• Козак Людмила Василівна (педагогічні науки)
• Козак Людмила Володимирівна (геологічні науки)
• Козак Людмила Володимирівна (філологічні науки)
• Козак Людмила Василівна (економічні науки)
• Козак Людмила Володимирівна (1976–) (геологічні науки)
• Козак Павло Миколайович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"