Одним із варіантів практичного застосування GNSS-технологій, крім геодезичних і навігаційних потреб, є дистанційне зондування атмосфери радіосигналами навігаційних супутників із метою поліпшення якості та деталізації прогнозів погоди. Поширення радіосигналу від GNSS-супутників до наземних приймальних пристроїв (GNSS-приймачів) крізь нейтральну атмосферу супроводжується зменшенням фазової швидкості радіохвиль (додаткові атмосферні затримки). Це пов'язано з наявністю в атмосфері молекул азоту, кисню, вуглекислого газу та водяної пари. Тому вимірювання додаткової затримки радіосигналу в атмосфері (тропосферної затримки) надають інформацію про інтегральні властивості атмосфери вздовж траєкторії поширення радіосигналу. В результаті первинної обробки результатів GNSS-вимірювань визначають відстані від станції спостережень до GNSS-супутників. Вторинна обробка GNSS-вимірювань полягає у вирішенні навігаційної задачі та надає інформацію про місцезнаходження станції. Для отримання метеорологічної інформації необхідна розробка спеціальних методів вторинної обробки даних, які базуються на розв'язанні обернених задач. Сукупне об'єднання даних первинної та вторинної обробки разом із метеорологічною інформацією надає можливість отримати глобальну модель атмосфери практично в режимі реального часу. Оперативність даного підходу, повна автоматизація та відсутність витратних матеріалів при здійсненні дистанційного зондування відкривають можливості для широкого впровадження в практику оперативного контролю стану атмосфери з метою поліпшення деталізації даних і підвищення точності регіональних короткострокових прогнозів погоди. На даний час завдяки транскордонній співпраці з європейськими країнами під час проведення спільних GNSS-спостережень у мережі станцій UA-EUPOS/ZAKPOS отримуємо можливість мати точну, щільну та безперервну вибірку значень тропосферної затримки, що надає можливість визначити та прогнозувати динаміку зміни стану атмосфери в реальному часі. Мета роботи - дослідження просторово-часової нестабільності атмосфери над територією покриття активними референцними станціями. Результати дослідження можна використати для підвищення якості передбачення погоди.

• Каблак Наталія Іванівна (фізико-математичні науки)
• Савчук Степан Григорович (технічні науки)
• Савчук Сергій Іванович (економічні науки)
• Савчук Сергій Андрійович (фізико-математичні науки)
• Савчук Світлана Василівна (економічні науки)
• Савчук Світлана Іванівна (1968–) (фізичне виховання та спорт)
• Савчук Сергій Вікторович (юридичні науки)
• Савчук Сергій Ананійович (фізичне виховання та спорт)
• Савчук Сергій Станіславович (юридичні науки)
• Савчук Самвел Олексійович (біологічні науки)
• Калюжний Михайло Григорович (фізичне виховання та спорт)
• Калюжний Максим Володимирович (технічні науки)
• Калюжний Микола Панасович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"