Бронхіальна астма (БА) є хронічним захворюванням дихальних шляхів, яке характеризується утриманням хронічного запалення бронхів, що зазвичай проявляється персистуванням респіраторних симптомів хвороби. Контроль симптомів астми у дітей і моніторинг ризику несприятливих наслідків є основною метою лікування даної патології. Мета роботи - оцінити ефективність досягнення й утримання контролю БА в дітей у процесі динамічного спостереження залежно від особливостей дебюту захворювання. Для вивчення особливостей перебігу та контрольованості БА в дітей, залежно від альтернативного початку захворювання, на базі КНП "Обласна дитяча клінічна лікарня" м. Чернівці, з використанням методу "дослід-контроль" у паралельних групах із використанням простої випадкової вибірки комплексно обстежено 319 дітей. У 257 хворих (I клінічна група) БА розвинулася на тлі хронічного обструктивного бронхіту, до складу II клінічної групи увійшли 43 дитини, в яких БА дебютувала після перенесеної позалікарняної пневмонії, а третю (III) клінічну групу сформували 19 дітей, в яких БА верифіковано після стаціонарного лікування у відділенні інтенсивної терапії з приводу астматичного статусу. Показано, що у представників III клінічної групи у порівнянні з іншими хворими вірогідно частіше траплявся фенотип астми раннього початку та тяжкий перебіг захворювання, при цьому співвідношення шансів тяжкого перебігу БА в подальшому для цих дітей у порівнянні з когортою I групи становило 6,8. За результатами самооцінки контролю БА, за стандартизованими опитувальниками GINA і АСТ, а також із використанням клінічно-інструментальної оціночної шкали встановлено, що рівень контролю над захворюванням в усіх групах був недостатнім, зокрема, у дітей III клінічної групи відносно інших пацієнтів за усіма опитувальниками переважав частково-контрольований і неконтрольований перебіг БА. Проведене стандартне протизапальне базисне лікування надало змогу досягти певних позитивних змін у пацієнтів клінічних груп спостереження, причому представники III клінічної групи потребували більш активної базисної протизапальної терапії, зокрема обсяг 1-го ступеня за GINA у порівнянні до хворих I групи призначався удвічі рідше, а 4-го - у 6,9 раза частіше. Висновок: у пацієнтів із дебютом БА у вигляді астматичного статусу відносно пацієнтів із хронічним обструктивним бронхітом або пневмонією в анамнезі, у подальшому утримується гірший рівень контролю над захворюванням, причому дана когорта пацієнтів потребує більшого обсягу базисного лікування, що вимагає персоналізованого підходу до призначення терапії з обов'язковим урахуванням особливостей дебюту БА.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Колоскова Олена Костянтинівна (медичні науки)
• Білоус Тамара Миколаївна (педагогічні науки)
• Білоус Тетяна Миколаївна (філософські науки)
• Білоус Тетяна Михайлівна (медичні науки)
• Шевченко Наталія Олександрівна (державне управління)
• Шевченко Наталія Олександрівна (педагогічні науки)
• Шевченко Надія Олександрівна (біологічні науки)
• Шевченко Наталія Олександрівна (економічні науки)
• Шевченко Ніна Олександрівна (економічні науки)
• Шевченко Наталія Олександрівна (медичні науки)
• Шевченко Наталія Олександрівна (1984–) (історичні науки)
• Шевченко Наталія Олександрівна (педагогічні науки)
• Шевченко Наталія Олександрівна (економічні науки)
• Шевченко Надія Олександрівна (педагогічні науки)
• Білик Галина Анатоліївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"