Досліджено еволюцію реалізації проєкту казахстанської політичної нації після розпаду Радянського Союзу, що мав за мету впорядкування етнодемографічного балансу та консолідацію різних етнічних груп навколо єдиної державної ідеології. Відзначено, що процес націєтворення в Республіці Казахстан характеризується насамперед прагненням органів державної влади спрямувати розвиток етнонаціональної ідентичності казахстанців у бік її гомогенізації. Доведено, що чинник мови мав неоднозначний вплив на динаміку ставлення жителів Республіки Казахстан до ідеї спільної казахстанської ідентичності та ідентифікації себе як членів єдиної політичної нації. З одного боку, ідеологія казахстанського білінгвізму / трилінгвізму подає мовне питання як функціонально пов'язане з проблематикою конкурентоспроможності казахстанської нації у цілому та її окремих складових на світовому і регіональному рівнях, а з іншого - казахська мова утверджується як єдина державна та ідентитет Казахстану. Це вступає у суперечність з одночасним збереженням статусу російської як другої офіційної мови.

• Ріаханов Шингис Нуртасович (політичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"