Розглянуто літературознавчі проблеми міфопоетики С. Черкасенка: джерела формування й особливостей світогляду митця, еволюцію письменника в художній асиміляції міфологізму, поетичну міфомодель світу, системи бінарних опозицій та особливості актуалізації міфологем, архетипів, традиційних мотивів та міфосюжетів. У творчому доробку митця поєднано традиції романтиків із модерністськими тенденціями розвитку української літератури на межі століть. Творчість С. Черкасенка в аспекті міфопоетики прикметна заглибленням у філософський та естетичний контексти художньої літератури, міфопоетичною природою моделі світу, побудованою на основі циклічної концепції і поєднанням традицій біблійної, античної, слов'янської (переважно – фольклорної) міфології. Використавши здебільшого міфологеми античної, біблійної, слов'янської міфологій, трансформувавши і модифікувавши їх, С. Черкасенко створив багатогранну міфопоетичну художню систему. У результаті комплексного аналізу масиву поетичних, прозових і драматичних творів з'ясовано, що С. Черкасенко мав власну концепцію "олітературення" міфу. Його трактування міфу розмаїте. Письменник підпорядкував його найактуальнішим проблемам боротьби за волю українського народу, сприяючи цим інтеграції українського письменства в загальноєвропейські процеси реміфологізації буття кінця ХІХ – поч. ХХ ст. У різножанрових творах С. Черкасенко вдається до наслідування та репродукування національної міфології, запозичення мотивів, образів і цілих міфологічних сюжетів, нетрадиційно переосмислюючи та трансформуючи національну й інонаціональну міфологічну стихію,творячи національний міф.

• Мошноріз Марія Миколаївна (філологічні науки)
• Мошноріз Микола Миколайович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"