Розроблено теоретичні основи сценофонії, поява якої була інспірована трансформацією культурно-мистецького простору у другій половині XX ст. унаслідок науково-технічного прогресу та появи новітніх мистецьких технологій. Окреслено історичні етапи еволюції звукового компонента у драматичних театрах із кінця XIX до початку XXI ст. Виявлено зв'язок театральної репертуарної політики зі звукотехнічними можливостями драматичних театрів. Систематизовано параметри експертної оцінки фіксованого музичного матеріалу (фонограм) для використання в театральній практиці. Охарактеризовано сценофонію театральних дійств Рівненського академічного українського музично-драматичного театру 2004 - 2019 pp. Уточнено зміст базових термінів аудіального компонента театральних дійств, ґенезу засобів художньої виразності в театральному мистецтві, естетичні засади мистецтва звукорежисури. Набули подальшого розвитку питання взаємозв'язку науково-технічного прогресу та трансформації мистецтва в культурному просторі XX - початку XXI ст.; драматургічних функцій музичних номерів як рушійного компонента дії та характеристики персонажів; співпраці режисера-постановника, композитора, диригента оркестру, хормейстера та звукорежисера у процесі створення сценофонії театрального дійства.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Ужинський Михайло Юрійович (культурологія)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"