Увагу приділено вивченню вже існуючих і створенню нових підходів до виготовлення біоімплантів, які можуть мати застосування в сучасній кардіохірургії. Проведено комплексну оцінку біотехнологічного одержання децелюляризованого позаклітинного матриксу перикарда великої рогатої худоби. Модифіковано 5 технологій децелюляризації з використанням іонних, неіонних детергентів і ферментних систем. Показано, що екстрацелюлярний матрикс перикарда зберігає свою цілісність і фізико-механічні властивості, близькі до нативного перикарда, після етапу децелюляризації. Виняток становить використання високої концентрації однокомпонентного детергенту додецилсульфату натрію, для якого зафіксовано порушення архітектоніки матриксу. Якість очистки матриксу від клітин і їх компонентів підтверджено гістологічними, мікроскопічними та молекулярно-генетичними тестуваннями. В умовах in vitro вивчено цитотоксичний вплив скафолду на клітини людини. При імплантації лабораторним тваринам в умовах in vivo досліджено біосумісні властивості імпланту. Підтверджено ефективність використання модифікованої технології одержання децелюляризованого позаклітинного матриксу перикарда великої рогатої худоби на основі 0,1 %-ого розчину іонного детергенту додецилсульфату натрію й етапу крос-лінкінгу для моделювання кардіоімпланту.

• Сокол Анатолій Анатолійович (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"