Представлено комплексний аналіз архітектурної композиції і програмного складу різьбленого оздоблення українських іконостасів. Архітектурно-пластичну організацію іконостасів XVII - XVIII ст. репрезентовано як символічну структуру, що в цілому формує візуальне повідомлення, яке має таку саму риторичну основу, що й писемне джерело. Вперше весь архітектурно-пластичний образ українського іконостаса розглянуто як текст проповіді й об'єкт візуального богослов'я. Систематизовано та теоретично осмислено фактологічний матеріал з архітектурної композиції і різьбленого оздоблення іконостасів XVII - XVIII ст. Для цього обстежено іконостаси, що збереглися in situ, а також фрагменти іконостасів, які зберігаються в музейних колекціях, проаналізовано з цієї точки зору матеріали щодо втрачених іконостасів, опубліковані в ХІХ - ХХІ ст., опрацьовано архівні матеріали (світлини, креслення, малюнки, письмові документи) щодо втрачених і збережених іконостасів. Корпус пам'яток, використаний у дослідженні, зведено в каталог, що становить 134 позиції, 98 із них - утрачені пам'ятки, частину з яких уперше введено до наукового обігу. Обґрунтовано трактування архітектурно-декоративної складової іконостаса як архітектурної рами, історико-культурна семантика якої є контекстом семантики сюжетів облямованих нею іконних зображень. Виявлено концептуальні основи, які в XVII ст. зумовили формування архітектурної композиції іконостасів як багатоскладової рами та впливали на її подальші трансформації у XVIII ст. Визначено групи мотивів, які формували семантичне ядро символічної структури декоративного оздоблення іконостасів на кожному етапі їх розвитку. Запропоновано модель прочитання символічної структури архітектурно-декоративної рами іконостасів XVII - XVIII ст.

• Оляніна Світлана Валеріївна (архітектура)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"