Здійснено ретроспективний аналіз виникнення та розвитку кримінологічних засад участі України в міжнародній системі запобігання злочинності. З'ясовано, що воно пройшло тривалий і складний шлях становлення від договірно-правової форми до комплексної спільної діяльності, яка зумовлює сучасний стан і тенденції розвитку співпраці в цій сфері. Запропоновано авторське визначення поняття міждержавної кримінологічної безпеки як соціальної організаційно-правової концепції незалежного самостійного існування держав між собою, що проявляється у вигляді гарантування безпечного співіснування. Досліджено історичні аспекти значення України у запобіганні міжнародній злочинності, організаційно-правові засади участі України в міжнародній системі запобігання злочинності. Визначено рівні запобігання злочинності: глобальний - запобігання міжнародній злочинності шляхом вироблення уніфікованих соціально-правових заходів, сприйнятих усіма державами; міжконтинентальний - забезпечення запобігання злочинності на основі подібних ідеологій; загальноєвропейський - розробка єдиного правового механізму взаємодії політико-правових систем окремих європейських держав; міждержавний - як взаємодія міждержавних програм запобігання злочинності. Напрацьовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання й організаційного забезпечення спільної діяльності суб'єктів міжнародного співробітництва у запобіганні злочинності, участі України в міжнародній системі запобігання злочинності, які включають вироблені автором заходи щодо їх здійснення (підготовка проєктів конвенцій, відповідних законопроєктів, внесення змін до чинного внутрішнього кримінального та тісно пов'язаного з ним кримінального процесуального і кримінально-виконавчого законодавства, коригування правозастосовної практики тощо). У цьому руслі запропоновано модель Меморандуму "Про кримінологічну безпеку держав" і концептуальні положення, що містяться в науковому дослідженні. Аргументовано висновок про те, що кінцевим підсумком усіх перерахованих зусиль було б досягнення такого ступеня співпраці в цій сфері, при якій вона на основі прогнозування, програмування, взаємодії і координації дій отримала б якісно новий стан і перетворилася б у спільну діяльність - міжнародну систему запобігання злочинності. Це система, яка ґрунтується на єдиній у цілях і завданнях, формах і методах, заснована на загальновизнаній договірно-правовій базі й уніфікованому національному законодавстві кожної держави-учасниці, що включає налагоджену систему суб'єктів запобігання на всіх рівнях і напрямах цієї діяльності.

• Дідківська Галина Василівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"