Увагу приділено загальнотеоретичному дослідженню особливостей інституційних характеристик сучасної держави як певної цілісності, виокремленої із соціального середовища та організованої як система взаємопов'язаних елементів, орієнтованих на забезпечення належних умов реалізації та захисту прав і свобод. Проаналізовано ґенезу та методологічні засади інституційного підходу в дослідженні сучасної держави. Визначено інституційні засади системи сучасного суспільства й охарактеризовано інституційний вимір сучасної держави. Отримало загальнотеоретичне обґрунтування положення щодо того, що інституційний підхід зберігає важливе місце не тільки в економічних, але і в сучасних юридичних дослідженнях. Завдяки використанню інституційного підходу стає можливим розкриття особливостей розвитку та формування ключових соціальних інститутів, а відтак і норм, які створюються для упорядкування відносин у цій сфері. Інституційний світ зі своїми правилами та організаціями, елементами та функціями, розвивається в силу рушійної енергії потреб соціуму, для задоволення і обслуговування яких ці інститути власне і створюються. Обґрунтовано, що формування нової інституційної системи сучасного суспільства призводить до зміни ролі державних інститутів і держави в ній. Сучасна інституційна система характеризується високим ступенем інституційних взаємодій при низькому рівні ієрархізації та різновекторності руху інформації, що приводить до рівномірного розподілу ресурсів і владних повноважень. В інституційній системі сучасної держави формується декілька осередків інституціоналізації, внаслідок чого формується нова конкурентна парадигма розвитку інститутів сучасної держави. Встановлено, що інституцоналізація сучасної держави має вплив на її ефективність за двома напрямами. По-перше, інституціоналізація приводить до упорядкування суспільних відносин взагалі і владних відносин, зокрема. По-друге, інституціоналізація державної влади сприяє встановленню раціонального типу легітимності, що означає усталення якісно нового порядку взаємовідносин між владою і суспільством. Акцентовано, що результатом інституціоналізації в державі є підвищення рівня інституційної та загальної довіри до влади.

• Ковбасюк Степан Валерійович (юридичні науки)
• Ковбасюк Сергій Валентинович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"