Висвітлено можливості покращення результатів хірургічного лікування пацієнтів з пілородуоденальним стенозом (ПДС) виразкового ґенезу шляхом застосування ізольованої ендоскопічної та комбінованої ендолапароскопічної балонної дилатації. Обстежено та проведено лікування 114-ти хворих з компенсованим, субкомпенсованим та декомпенсованим стенозом. Чоловіків 71 (62,3 %), жінок 43 (37,7 %) віком 34 – 65 років (середній вік (45,3 ± 5,2) років). Науково обґрунтовано патогенетичні підходи до лікування стенозу виразкового ґенезу з урахуванням показників тиску в пілородуоденальній зоні та співвідношення факторів агресії та захисту в шлунковому соці. Доведено, що манометрія має високу чутливість та специфічність в діагностиці ступеню ПДС виразкового ґенезу, дозволяє обгрунтувати тактику хірургічного лікування стенозу з застосуванням ізольованої ендоскопічної та комбінованої ендолапароскопічної балонної дилатації. На підставі даних манометрії розроблено критерії відбору хворих для виконання мініінвазивних пілородуоденозберігаючих оперативних втручань, а саме, ізольованої ендоскопічної та комбінованої ендолапароскопічної балонної дилатації. Вперше досліджено співвідношення факторів агресії та захисту в шлунковому соці у хворих з ПДС виразкового ґенезу та визначено показання до ізольованої ендоскопічної та комбінованої ендолапароскопічної балонної дилатації у лікуванні стенозу.

• Тарабаров Сергій Олександрович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"