Мистецтво Кізлера не базувалося на теорії форми, кольору та засобів; його мистецтво не було політичним інструментом для коментування стану суспільства, і він не вважав його мистецтвом продуктом наукового процесу, результатом, який містив абсолютну істину. Він вважав, що його мистецтво відкриває істину, яку наука не може побачити, і ця правда є ключем до "стрижневого" існування. Він вважав, що на його процес і його ритуал напали оманливі вірування інших. "Відроджене мистецтво, викрадене з теплого обійму, замерзаючи в його наготі, охолоджене потом чола, відчайдушно потребує нового плаща, щоб не замерзнути до смерті". Екологічне та галактичне мистецтво Кізлера, як і його нескінченна архітектура, були теплим одягом для мистецтва, яке відчайдушно потребувало тепла.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"