Розглянуто питання архітектурного генезису, стрімкого втілення, реалії розвитку, життя та вмирання нових радянських міст, як необхідна попередня умова нашої спроби зрозуміти і, можливо, вирішити деякі ключові проблеми сучасної тенденції деградації містобудівного середовища радянського періоду. Це також важливі загальносвітові урбаністичні питання - повернення соціальної структури та архітектурного вигляду нових міст. Закони, за якими жили міста раніше - не працюють. На сучасному етапі містобудівна наука набула великий арсенал архітектурних засобів для формування середовищної діяльності. Створення життєвого оточення, яке задовольняло б високім матеріальним і духовним потребам людини і стимулювало розвиток особистості та суспільства в цілому, - предмет посилених пошуків сучасних соціологів, містобудівників і архітекторів. Але це не відображено в законодавчій базі нових пострадянських країн. Необхідна правильна постановка проблеми, яка може дати нам найбільш чітке розуміння змін, що відбуваються в даний час в людській природі та соціальному порядку, надасть можливість глибше аналізувати містобудівні рішення при проектуванні нових поселень. Вони яскраво демонструють наскільки вразливе та тимчасове будь-яке суспільство, цивілізація, держава або економічний уклад. Для архітектури та містобудування настав час дослідження, багатостороннього аналізу, наукових висновків, пошуку нових ідей у проектуванні нових міст. Основні питання, які треба ставити архітекторові: будувати нові міста; наскільки важким це може виявитися; які основні чинники впливають на їх виникнення та успішне здійснення; який повинен бути підхід до проектування та розвитку сучасним містом. Досвід радянського будівництва показав, що стійкі в розвитку і соціально життєздатні міста, є рідкісним явищем. Економіка породила поєднання функціонального ставлення до простору та перспективного ставлення до часу. Необхідно гнучке збереження та використання простору, яке виникло в зв'язку з появою корпорації, міського інституту, наділеного правом змінювати з часом рід своєї діяльності. Міста зберігаються завдяки ухопленим перспективам і пристосуванню до обставин, які вдається використовувати в своїх інтересах.

• Бєлова Олена Олександрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"