Проаналізована сучасна модель феномена пам'ятка історії і культури. Зазначено, що як носії соціальної інформації пам'ятки вважаються найбільш популярними явищами, які реалізують у них функцію "пам'яті". Якщо звернути увагу на еквіваленти слова "пам'ять" в інших мовах, то немає необхідності в подальшій аргументації для цього погляду. Беручи до уваги, що саме слово "пам'ятка історії і культури" має особливу парадигму аналізу, існує необхідність аналізу поняття "пам'яті". Проаналізовано співвідношення поняття "Абиде" з поняттями "пам'ятник", "монумент" виявляє загальні аспекти цього явище. Мета роботи - відносити пам'ятку історії і культури до категорію культурної спадщини. Початкова мета науки про вивчення пам'яток почала своє становлення наприкінці 80-х роках минулого століття в пострадянських країнах, особливо в Москві та Ленінграді з ініціативи вчених П. Боярського, А. Кулезмін, А. Дьячков та ін. Зауважено, що починаючи з другої половини минулого століття пам'ятки історії і культури стали об'єктом досліджень багатьох наук, зокрема таких як філософія, соціологія, історія мистецтва та культури, педагогіка, філологія, природознавство.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"