Корсунь-Новомиргородський плутон є другим, після Коростенського, за масштабами прояву протерозойського (1757 - 1748 Ма) анортозит-рапаківігранітного магматизму Українського щита. За геохронологічними даними, плутон сформувався внаслідок багаторазового підйому та розкристалізації від основних до кислих розплавів. Диференціація основних розплавів зумовила серію габро-анортозитових та монцонітових порід. Унаслідок розкристалізації кислих магм утворилися домінуючі на сучасному ерозійному зрізі граніти рапаківі. Сучасний рівень мінералогічних досліджень та икористання відомих геобарометрів не надають змогу надійно оцінити глибину кристалізації порід плутону. Водночас низка факторів (відсутність вулканічних і дайкових аналогів основних порід, незначне поширення пегматитових висока залізистість фемічнихмінералів, відсутність первинного магнетиту та ін.), у порівнянні із подібним Коростенським плутоном, вказують на абісальні умови формування порід, розкритих сучасним ерозійним зрізом. Тому виявлені особливості еволюції, петрологічні та мінералогічні особливості порід пояснюються відновними (низькою <$Esymbol Ж sub O2>) або абісальними умовами їх формування. Можливо, що відновними умовами кристалізації основних порід плутону, зумовлений виразніше проявлений сієнітовий тренд еволюції із появою на заключних етапах високозалізистих сієнітів. Попередні дані вказують на наявність вертикального розшарування габро-анортозитових масивів, що прояється у збільшенні із глибиною частки високозалізистих основних порід. Ізотопно-геохімічні дослідження не надають однозначних даних відносно резервуарів зародження і складу первинних розплавів та вказують як мантійне, так і змітане мантійно-корове їх походження. Еволюція петрохімічних характеристик серії основних порід плутону краще узгоджується із утворенням їх за рахунок диференціації первинного високоглиноземистого толеїтового розплаву, суттєво контамінованого коровим матеріалом. Це зумовило сублужний характер серії основних порід та суттєве переважання неритових над типовішими для таких серій габро, різновидів та монцонітів. На відміну від забетонованих раніше гіпотез, утворення порід монцонітової серії за рахунок підмовлення кислих порід основними інтрузіями або змішування основного і кислого розплаву, ряд петрохімічних особливостей та геологічна позиція можуть задовільно пояснюватися і за рахунок їх кристалізації із залишкового розплаву.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Кривдік Степан Григорович (1946–) (геологічні науки)
• Дубина Олександр Володимирович (1980–) (геологічні науки)
• Дубина Олег Вікторович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"