Мета дослідження - виявлення особливостей параметрів системи згортання крові у жінок у динаміці - від раннього періоду апоплексії яєчника до віддаленого післяопераційного періоду. У дослідженні брали участь 82 жінки (основна група, n = 82), яких прооперовано з приводу апоплексії яєчника, і 30 пацієнток групи контролю (n = 30), які в анамнезі не мали зазначеної патології. Усім пацієнткам проводили комплексне обстеження із застосуванням клінічних, інструментальних і лабораторних методів дослідження. Групи були однорідними за віком (середній вік дорівнював <$E26,1~symbol С~2,3> року) і статистично зіставними. У ході дослідження встановлено, що у гострий період апоплексії яєчника виявлено патологічні зміни у плазмовому, судинно-тромбоцитарному компонентах і фібринолітичній системі гемостазу. Про це свідчили подовження тромбінового часу до <$E22,3~symbol С~1,32> с, підвищення концентрації фібриногену - до <$E6,73~symbol С~0,64> г/л, розчинних фібриноген-мономерних комплексів (РФМК) - до <$E0,7~symbol С~0,03> г/л і гіперагрегація тромбоцитів, яку стимульовано АДФ, ристоцетином і колагеном, що досягала 80 %. Гранично високий вміст D-димеру у черевній порожнині у пацієнток з апоплексією яєчників свідчив про підвищене тромбоутворення у пошкодженому яєчнику з наступною активацією фібринолітичної системи і лізисом фібринових згустків. Генетичну тромбогенність виявлено загалом у 80,4 % пацієнток, у тому числі з переважним ураженням ферментів фолатного циклу - у кожної другої. Позитивну динаміку з тенденцією до нормокоагуляції відзначали у віддалений післяопераційний період. У референтному діапазоні знаходилися показники РФМК - у 86,6 % випадків, фібриногену і тромбінового часу - у 89,1 % випадків, агрегатограми, стимульованої ристоцетином - у 95,1 % випадків (p << 0,05). Заключення: у жінок, які перенесли апоплексію яєчника, у період захворювання спостерігались патологічні порушення у судинно-тромбоцитарній ланці системи гемостазу. Діагностовані тромбофілічні порушення могли призвести до погіршення реологічних властивостей крові, розладам процесів оксигенації і трофіки тканин. Результати проведеного динамічного дослідження системи гемостазу у гострий і віддалений післяопераційний періоди у хворих на апоплексію яєчника, а також одержані дані щодо поширеності генетичної тромбогенності в обстежуваних пацієнток необхідно враховувати під час ведення жінок цієї групи ризику.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Іщак Олег Миколайович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"