Мета роботи - аналіз питань закріплення поверхонь хвостосховищ, що пилять, та їх підготовки до проведення рекультивації. Дослідження проведен на основі системного та елементно-структурного підходів з використанням загальновизнаних універсальних, конкретнонаукових експертно-аналітичних методів та сучасних методів стабілізації поверхні пилоутворення експертно-аналітичних методів та сучасних методів стабілізації поверхні пилоутворення. Розглянуто актуальність проблеми забруднення повітряного басейну Криворіжжя внаслідок виносу пилу з поверхонь хвостосховищ гірничо-збагачувальних комбінатів. Надано стислу характеристику цих техногенних новоутворень, як: унікальних техногенних урочищ; перспективних техногенних родовищ; об'єктів високої потенційної екологічної небезпеки; потужних джерел забруднення всіх середовищ; чинників деградації, фрагментації, трансформації рослинного покриву і тваринного світу; факторів формування професійних ризиків, професійної та загальної захворюваності населення регіону. Окреслено фактори, що впливають на процеси пилоутворення та визначають інтенсивність руху пилових фракцій хвостів. Наведено деталізований опис, характеристики, експлуатаційні властивості та недоліки найбільш поширених сучасних пилозв'язуючих засобів. Зазначено потребу подальших пошуків засобів з тривалим часом дії, котрі здатні ефективно закріплювати поверхні пилоутворення в усіх діапазонах температур та в умовах порівняно низької відносної вологості повітря і поверхневого шару ерозійно небезпечного матеріалу. Визначено перспективність використання водного розчину торфу з метою закріплення поверхонь хвостосховищ, відвалів гірських порід, запобігання здійманню пилу в повітря. Проаналізовано фізичні, хімічні та механічні властивості ерозійно стійкого покриття на основі екстракту гуматового торф'яного іідеалі. Викладено рекомендації щодо способу використання засобу, економічність та переваги запропонованої технології як складової підготовки техногенних земель до рекультивації. Встановлено, що технологія обробки поверхонь хвостосховищ розчинами на основі торфу здатна: зменшувати винос пилу у повітря; сприяти формуванню родючого шару певних поверхонь хвостосховищ; потенціювати процеси природного заростання техногенних екотопів; зменшувати необхідну кількість родючого грунту при проведенні рекультивації техногенних об'єктів після завершення терміну експлуатації тощо. Визначено потребу подальшого багатобічного аналізу практичних результатів досліджень з деталізацією та конкретизацією основних узагальнень. Наукова новизна полягає у адаптації використання водного розчину торфу для використання в умовах ГЗК Кривбас з метою зменшення забруднення атмосферного повітря пилом з одного боку і підготовки до проведення біологічної рекультивації поришених ділянок. Запропонована технологія обробки поверхонь хвостосховищ розчинами на основі торфу може бути використана у Криворізькому промисловому регіоні та здатна забезпечити зменшення виносу пилу у повітря.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Домнічев Микола Володимирович (технічні науки)
• Маленко Яна Вячеславівна (біологічні науки)
• Маленко Яна Вікторівна (соціальні комунікації)
• Негрій Тетяна Олександрівна (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"