Мета дослідження - встановити кількісний вплив на пилоутворюючу здатність шахтопластів ступеня метаморфічних перетворень викопного вугілля, гірничо-геологічних і гірничотехнічних умов ведення гірничих робіт та надати пропозиції щодо розробки загальної методики для прогнозу інших небезпечних властивостей шахтопластів. Методика дослідження заснована на досвіді використання нормативних документів та аналізі результатів експериментальних та розрахункових даних про пилоутворення дрібних фракцій для різних умов спостережень. На підставі аналізу статистичних моделей шахтопластів похилого та крутопадаючого залягання по групах їх пильності встановлено вплив питомого пиловиділення, вмісту пилу у відбитому вугіллі, вологи та потужності пластів. З усіх можливих факторів, що визначають питоме пиловиділення, основними є конструктивні особливості виїмкових машин. Вихід дрібних класів при випробуванні за методом падаючого вантажу може бути показником міцності вугілля. Застосування подібних методів виключає похибки, що викликаються визначенням ступеня зміни вугілля під час переходу від фактичного його руйнування вугледобувною машиною до еталонного режиму. Застосування як одного з основних показників ступеня метаморфізму вмісту вуглецю надає змогу аналізувати рівень впливу як суми інших основних компонентів органічної маси (водень, азот, сірка, кисень), так і роздільний їх вплив. Щоб максимально наблизити стан вугілля до виробничих умов, необхідно додатково враховувати вологу, мінеральні включення та їх склад. Петрографічний склад та деякі фізико-механічні властивості надійно характеризуються показником відбиття вітриніту. Крайні межі впливу на пилоутворення конструктивних особливостей комбайнів, що серійно випускаються, відрізняються між собою в 43,4 разу. Вплив метаморфічних перетворень крайніх меж виходу класу 1 - 0 мм при випробуванні вугілля в копрі оцінюється різницею у 5,6 разу. Прийнятий як основний показник ступеня метаморфізму в нормативній базі щодо безпечного ведення гірничих робіт вихід летких речовин однозначно не характеризує градацію шахтопластів за групами їх пильності. Потужність шахтопластів і кути залягання не визначають їх схильність до пилоутворення, а є основними критеріями вибору виїмкової техніки для руйнування вугілля в масиві. Загальна методика прогнозу небезпечних властивостей вугільних шахтопластів на прикладі їх пилоутворюючої здатності має комплексно враховувати вплив факторів трьох блоків - метаморфічних перетворень, гірничо-геологічних і гірничотехнічних умов. Вперше встановлено кількісну оцінку впливу на пилоутворюючу здатність шахтопластів сукупності факторів метаморфічного перетворення викопного вугілля, гірничо-геологічних і гірничотехнічних умов ведення гірничих робіт. Одержані результати надають змогу обгрунтувати та розробити загальну методику для прогнозу небезпечних властивостей шахтопластів, що сприятиме удосконаленню нормативної бази щодо безпечного ведення гірничих робіт.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Руднєв Євген Сергійович (технічні науки)
• Філатьєва Ельвіра Миколаївна (економічні науки)
• Антощенко Микола Іванович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"