Мета роботи - оцінити ефективність політики ЄС щодо зміцнення якості демократії у державах-членах. Методи дослідження спрямовані на доведення гіпотези про зниження впливу (ініціатив, контролю тощо) інституцій ЄС за поглибленням демократичної модернізації, що має наслідком розбіжності з дискусійних питань між "молодими" демократіями ЄС (на прикладі держав Балтії) та ліберально-демократичним курсом ЄС. Використано методологію неоінституціоналізму, ціннісного підходу та політичної компаративістики. Результати дослідження надали можливість зробити висновок, що поточні цілі ЄС недостатньо спрямовані на питання якості демократії в державах-членах. Потребу активізації діяльності ЄС у напрямку контролю за дотриманням стандартів демократії пояснено стагнацією/регресом якості демократії у державах останніх розширень ЄС. Дії інституцій ЄС щодо держав-учасниць, де проявляється стагнація/регрес демократії, оцінено як невідповідні можливими наслідками цього деструктивного процесу. Наголошено на недостатній увазі ЄС до зміцнення цінностей, на яких базується ЄС, в чому вбачається основна причина нинішнього погіршення якості демократії. Констатовано щодо нагальності нового формату європейської демократії, справді як ініціативи ЄС здатні зменшити демократичний дефіцит у державах-членах?; наскільки сильним має бути контроль ЄС за дотриманням стандартів і цінностей демократії, щоб це не суперечило принципам демократії? Звернено увагу на потребу подальшого з'ясування тих механізмів, які має впроваджувати ЄС щодо держав-членів, щоб зміцнити якість національних демократичних політичних систем.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"