Мета роботи - проведення аналізу результатів стендових випробувань ковзних електричних контактів електротранспорту, з метою визначення показників теплового режиму ковзного контакту (КК). Вихідні дані отримано під час натурних експериментів на спеціалізованому стенді в лабораторних умовах, які проводились з метою визначення зносу контактного проводу (КП) вставками різних типів для пантографів електрорухомого складу (ЕРС) залізниць. Для визначення температури КП у місці КК застосовувався неруйнівний безконтактний метод контролю за допомогою тепловізора. Під час проведення експериментальної частини досліджень отримано тепловізорні фотографії, на яких зафіксовано температури у місці КК між вставкою пантографа ЕРС і КП, який встановлено на випробувальному диску. Ці температурні значення фіксувались із визначеним часовим інтервалом, що надали можливість побудувати залежності зміни теплового режиму у часі, визначити сталу часу нагрівання системи вставка - КП випробувального стенду та отримати кінцеве значення температури наприкінці випробувань. Приймачі зразок вставки за якого отримано мінімальну температуру у зоні КК як еталонного, стає можливим за значенням температури КП у зоні КК прогнозувати кінцевий результат випробувань інших типів накладок. Показники температурних режимів КК електротранспорту під час стендових випробувань отримані вперше; запропонований відносний температурний показник надає можливістль за результатами стендових випробувань прогнозувати якісні показники КК електротранспорту. Стендові випробування вставок струмоприймачів електротранспорту є тривалою процедурою, нормативний показник кількості проходів струмоприймача на стенду дорівнює 500 тис. проходів, що вимагає значних витрат часу, енергії, людських ресурсів та інш. Запропоновані за результатами випробувань показники, а саме стала (постійна) часу нагрівання та відносний температурний показник, надає можливість реалізувати двоетапні випробування. На першому етапі, тривалістю 10 тис. обертів диску випробувального стенду визначаються запропоновані показники, та порівнюються з відповідними еталонними, у разі їх відповідності стає можливим прогнозувати кінцевий результат випробувань як успішний (знос КП менший за норму), або не успішний. В останньому випадку необхідність проведення другого етапу випробувань до 500 тис. обертів стає під питанням, оскільки кінцевий результат буде негативним, а ресурси на випробування будуть задіяні значні, а тому ці випробування є недоцільними.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Муха Андрій Миколайович (1976–) (технічні науки)
• Устименко Дмитро Володимирович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"