Психосоціальна реабілітація осіб із психічними порушеннями – один із пріоритетних напрямів дослідження в сучасному психіатричному дискурсі. Ключовим у розв'язанні цієї проблеми є мультидисциплінарний підхід, у рамках якого стає можливим підбір конгруентних реабілітаційних і психоосвітніх методик із урахуванням клініко-психопатологічного наповнення досліджуваної нозологічної форми. У цьому контексті особливої уваги заслуговують психічні порушення ендогенно-процесуального спектра, що характеризуються найвищим рівнем соціальної та трудової дезадаптогенності. Мета роботи – дослідити ефективність розробленої моделі комплексної психосоціальної реабілітації хворих на шизофренію. На базі КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР обстежили 80 хворих на просту форму шизофренії на амбулаторному етапі лікування для наступного дослідження. Клінічна діагностика психічної патології здійснена відповідно до диференційно-діагностичних критеріїв Міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду. Критерії залучення під час формування контингенту дослідження: наявність інформованої згоди на участь, відсутність тяжкої соматичної патології та відомостей про черепно-мозкові травми в анамнезі. Для аналізу ефективності розробленої моделі контингент дослідження поділили методом рандомізації на групу дослідження (ГД) – 40 хворих, які отримували комплексну терапію в рамках розробленої моделі психосоціальної реабілітації, та групу порівняння (ГП) – 40 хворих, які отримували лікування відповідно до чинних протоколів. На засадах сформованих принципів психосоціальної реабілітації хворих на просту форму шизофренії згенерували комплексну модель психореабілітаційного супроводу цього контингенту хворих, що включала чотири етапи: психофармакологічний, сімейної інтервенції, когнітивно-поведінковий та ерготерапевтичний. Під час аналізу ефективності моделі встановили статистично значущі розбіжності (p < 0,05) між середніми показниками у групах дослідження за критеріями соціально корисної діяльності, включаючи роботу та навчання (4,18 ± 0,25 і 3,33 ± 0,27 бала у ГД і ГП відповідно), та стосунків із близькими та інших соціальних відносин (4,35 ± 0,24 та 3,60 ± 0,25 бала у ГД і ГП відповідно). За критеріями догляду за собою та поведінки, що порушує спокій оточення та є агресивною, не виявили вірогідну різницю в групах спостереження. Сформулювали принципи, розробили й довели ефективність комплексної моделі психосоціальної реабілітації хворих на просту форму шизофренії у сферах соціально корисної діяльності (навчання та робота) та соціальних відносин, що дало змогу поліпшити ефективність терапії.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Чугунов Вадим Віталійович (медичні науки)
• Курило Віталій Олексійович (медичні науки)
• Курило Володимир Олександрович (юридичні науки)
• Підлубний Віталій Леонідович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"