Визначено сучасні пріоритетні напрямки дослідження українського церковного мистецтва спрямовані на систематизацію творів, опрацювання іконографії, аналізу образно-символічного наповнення, що дозволить синтезувати мистецьке вивчення української ікони з культурологічним аналізом. Проаналізовано українські ікони XV — XVIII ст. та встановлено, що окреслений період в історії українського іконопису позначений доволі радикальними змінами стилю творів, новаціями в іконографії, поглибленням змісту. Ці тенденції ставлять перед дослідниками низку завдань щодо з'ясування того, як вдавалося митцям кожного конкретного середовища реагувати на нові художні виклики та узгоджувати їх з усталеною традицією. Вивчено принципи формування іконографії та особливості художнього втілення теми Різдва Христового в українському іконописі XV — XVIII cт. та наведено богословське підґрунтя образу Різдва Христового на підставі аналізу канонічних Євангелій та апокрифів, з'ясовано ґенезу образу Різдва Христового та особливості іконографії сюжету в християнському мистецтві, простежено самобутність іконографії цієї теми в українському малярстві досліджуваного періоду, розглянуто стилістичні особливості українського іконопису XV — XVIII cт., висвітлено аспекти символічного втілення релігійного сюжету Різдва Христового в українському іконописі, охарактеризовано особливості хронотопу в іконах Різдва Христового. Зазначено, що в Україні сюжет Різдва Христового вийшов за межі образотворчого мистецтва та став складовим елементом художньої культури, окрім релігійного мистецтва, він знайшов своє відображення у фольклорі, художній літературі, театрі.

• Попенюк Юлія Анатоліївна (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"