Нові комплексні дослідження Новгород-Сіверської верхньопалеолітичної стоянки Новгород-Сіверську стоянку відкрив і досліджував М. Я. Рудинськи у 1933 р. Основні роботи на ній були проведені у 1936 і 1938 рр. під керівництвом і. Г. Підоплічка. У зв'язку із виявленням нових артефактів, у 2011 р. на стоянці було проведено нові невеликі дослідження. Роботу присвячено аналізу, в першу чергу, фауністичного комплексу стоянки, а також наведено дані типологічного аналізу крем'яної колекції. За колекцією кременю з досліджень 1930-х рр., стоянка була заселена носіями пушкарівського типу. Зазначено щодо недольності обговорення питання щодо епіграветської домішки. Якщо припускати іншокультурну складову колекції, то, швидше за все, на її роль може претендувати фрагмент двобічнообробленого знаряддя (рис. 3:1). Судячи з фауністичних решток розкопок попередніх років, фауністичні комплекси є цілісними, характерними для холодного степового середовища льодовикового періоду, біля прибережного лісу. Тим не менш, це, здається, є наслідком поєднання решток тварин, похованих природним чином та безпосередньо пов'язаних із людською діяльністю. Під час останніх досліджень стоянки було виявлено два культурні шари з бідним крем'яним інвентарем. В обох шарах, з останніх розкопок, мало знахідок фауни і фауністичний спектр досить обмежений. Згідно з тафономічними спостереженнями, кістки тривалий час залишалися на відкритому повітрі, перш ніж вони потрапили у вологий грунт, але лише деякі з них мають сліди, пов'язані з дією вічної мерзлоти. Нижній шар (2) дав кістки шерстистого мамонта, шерстистого носорога, коня та північного оленя. Деякі кістки, імовірно, лежали in situ, інші, вірогідно, були переміщені під дією водних потоків або з вершини мису, або з річки Десни. У верхньому шарі (1) були залишки шерстистого мамонта, шерстистого носорога, коня, північного оленя, зубра, лисиці та зайця. Отже, видове різноманіття фауни верхнього шару є більшим, ніж нижнього. Кістки із можливими слідами розбивання можуть бути пов'язані із добуванням кісткового мозку давніми людьми. В обох шарах наявні кістки переважно дорослих особин sensu lato, наявність яких цілком може бути пов'язана з людською діяльністю, зокрема полюванням. Ці шари можуть відповідати тимчасовим таборам досить невеликих людських груп, що могли існувати в кінці холодної пори року/на початку теплої пори року. За результатами останніх досліджень, Новгород-Сіверська стоянка потребує додаткових розкопок у ще придатних для цього частинах.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Ступак Дмитро Вікторович (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"