Досліджено процес адаптації французького постімпресіонізму в українському живописі XX - XXI ст. Уперше проведено межу між постімпресіонізмом як історично зафіксованою течією ар нуво та постімпресіонізмом як новою традицією формального живопису - процесом еволюційно-репродуктивним, не обмеженим географією і часом. Висвітлено та теоретично осмислено явище українського постімпресіоністичного живопису XX - початку XXI ст. Систематизовано широкий масив українських та іноземних живописних творів, літературних і архівних джерел 1860 - 2020 рр. Розкрито інтегральний зв'язок процесу формування українського постімпресіонізму XX ст. із загальноєвропейським мистецьким дискурсом останньої чверті XIX - початку XX ст. Сформульовано періодизацію постімпресіоністичної тенденції в образотворчому дискурсі України XX - XXI ст. Обґрунтовано системно-послідовний характер поширення постімпресіонізму в українському мистецтві XX - початку XXI ст. Постімпресіонізм розглянуто як "гібридне" мистецтво, у якому синтезувалися три парадигми ар нуво - японізм, імпресіонізм, символізм, взаємопроникнення яких спричинило тринітарну синергію постімпресіоністичного живопису. Доведено, що етнографічний аспект японських гравюр переосмислили піонери модерну як естетичний засіб, що підкреслює національний стиль. Розкрито самобутність українського постімпресіонізму, традиції якого розвивалися в різних історико-культурних мистецьких осередках України упродовж XX - початку XXI ст. Обґрунтовано зв'язок українського постімпресіоністичного синтезу з традиціями народного мистецтва й українського фольклору. Доведено, що за умов кризи світової глобалізації націєтворчий потенціал постімпресіонізму сприяє національно-культурному самозбереженню. Вдосконалено концептуальний підхід до інтерпретації творів українського живопису в контексті європейського японізму та постімпресіонізму. Набули подальшого розвитку концепції: про обґрунтування засобів художнього міфотворення (синтез мистецтв, Gesamtkunstwerk і синтетизм); про опосередковані аспірації, коли естетика укійо-е масово засвоювалася через інтерпретації піонерів модерну.

• Павельчук Іванна Андріївна (1968–) (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"